Текст песни Тартак 2004 - Музичний лист щастя - 15-Я не Хочу
Просмотров
73
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
Для вашего ознакомления предоставлен текст песни Тартак 2004 - Музичний лист щастя - 15-Я не Хочу, а еще перевод песни с видео или клипом. Также вы можете прослушать песню онлайн
Як уже набридло чути знову і знову
Порожні балачки, пафосні розмови!
“Мова калинова”... “Пісня солов’їна”...
Ще трохи побалакаємо – зникне Україна!
Забули культуру, забули історію,
Почуваємося зайвими на своїй території,
Віримо чужим, своїм не довіряємо,
Розводимо руками – маємо що маємо!
Сьогодні братаємось, щоб завтра продати.
Кум іде на кума, брат іде на брата.
Національна ідея, як засіб спекуляції.
Здобули державу, втратили націю...
Коли ж у народу більше немає відваги,
Немає власної гордості, немає самоповаги,
Коли кожен за себе у своїй хаті з краю –
У такого народу і героїв немає.
Я не хочу бути героєм України –
Не цінує героїв моя країна!..
Подивіться на нього – він сьогодні в ударі!
Правда, без вишиванки та без шароварів...
Він – один серед тих хто готовий до бою,
Серед тих, хто готовий стати героєм.
Він пройшов скрізь вогонь, переплив через воду –
Все заради вітчизни, заради народу.
Із мільйонами інших він пішов воювати
Усі полягли, а він лишився стояти.
Та одразу ж поглине пафосна лава,
Понавісять медалі, кричатимуть: “Слава!”...
Він житиме довго, він житиме довго,
Але стане нашим внутрішнім ворогом.
А де ж ті, яких було закатовано,
Спалено, порубано, побито, репресовано?
Де ті, що життя віддали за своє?
Де вони є? Де вони є?
Я не хочу бути героєм України –
Не цінує героїв моя країна!..
А насправді так просто змінити життя!
Просто вийти на вулицю, просто прибрати сміття,
Полюбити свою землю, свою рідну природу
Відчути себе часткою єдиного народу.
Бо ми не безрідні, бо ми – українці!
Тож досить плювати в дідівські криниці,
Досить боятись вірити в краще,
А своє на чуже не міняти нізащо!
Спільнота розумних, міцних, незалежних,
Без “правобережних”, без “лівобережних”,
Добри, привітних і незрадливих,
В усьому єдиних, в усьому щасливих.
Лиш уявіть якою стане країна,
В якій кожна людина живе як людина,
В якій все що хороше, – значить і наше!..
Але поки, на жаль, все зовсім інакше...
Я не хочу бути героєм України –
Не цінує героїв моя країна!..
Порожні балачки, пафосні розмови!
“Мова калинова”... “Пісня солов’їна”...
Ще трохи побалакаємо – зникне Україна!
Забули культуру, забули історію,
Почуваємося зайвими на своїй території,
Віримо чужим, своїм не довіряємо,
Розводимо руками – маємо що маємо!
Сьогодні братаємось, щоб завтра продати.
Кум іде на кума, брат іде на брата.
Національна ідея, як засіб спекуляції.
Здобули державу, втратили націю...
Коли ж у народу більше немає відваги,
Немає власної гордості, немає самоповаги,
Коли кожен за себе у своїй хаті з краю –
У такого народу і героїв немає.
Я не хочу бути героєм України –
Не цінує героїв моя країна!..
Подивіться на нього – він сьогодні в ударі!
Правда, без вишиванки та без шароварів...
Він – один серед тих хто готовий до бою,
Серед тих, хто готовий стати героєм.
Він пройшов скрізь вогонь, переплив через воду –
Все заради вітчизни, заради народу.
Із мільйонами інших він пішов воювати
Усі полягли, а він лишився стояти.
Та одразу ж поглине пафосна лава,
Понавісять медалі, кричатимуть: “Слава!”...
Він житиме довго, він житиме довго,
Але стане нашим внутрішнім ворогом.
А де ж ті, яких було закатовано,
Спалено, порубано, побито, репресовано?
Де ті, що життя віддали за своє?
Де вони є? Де вони є?
Я не хочу бути героєм України –
Не цінує героїв моя країна!..
А насправді так просто змінити життя!
Просто вийти на вулицю, просто прибрати сміття,
Полюбити свою землю, свою рідну природу
Відчути себе часткою єдиного народу.
Бо ми не безрідні, бо ми – українці!
Тож досить плювати в дідівські криниці,
Досить боятись вірити в краще,
А своє на чуже не міняти нізащо!
Спільнота розумних, міцних, незалежних,
Без “правобережних”, без “лівобережних”,
Добри, привітних і незрадливих,
В усьому єдиних, в усьому щасливих.
Лиш уявіть якою стане країна,
В якій кожна людина живе як людина,
В якій все що хороше, – значить і наше!..
Але поки, на жаль, все зовсім інакше...
Я не хочу бути героєм України –
Не цінує героїв моя країна!..
How tired of hearing again and again
Empty talk, pretentious talk!
"Wormwood Language" ... "Song of the Nightingale" ...
Let's talk a little more - Ukraine will disappear!
Forgot culture, forgot history,
We feel redundant in our territory,
We trust others, we do not trust ours,
We spread our hands - we have what we have!
Today we are brothers to sell tomorrow.
Godfather goes to godfather, brother goes to brother.
National idea as a means of speculation.
They won the state, lost the nation ...
When the people no longer have the courage,
No pride, no self-respect,
When everyone is out of the way for their home -
Such people and heroes do not.
I don't want to be a hero of Ukraine -
My country doesn't appreciate heroes! ..
Look at him - he's in a hit today!
However, without embroidery and without bloomers ...
He is one of those who is ready to fight,
Among those who are ready to become a hero.
He went everywhere by fire, swam across the water -
All for the sake of the fatherland, for the sake of the people.
He went to war with millions of others
Everyone lay down, and he remained standing.
But immediately the devouring lava,
Wear the medals, they will shout: "Glory!" ...
He will live long, he will live long,
But it will be our inner enemy.
And where are those who were tortured,
Burned, chopped, beaten, repressed?
Where are those who gave their lives for theirs?
Where are they? Where are they?
I don't want to be a hero of Ukraine -
My country doesn't appreciate heroes! ..
It's really so easy to change your life!
Just go outside, just pick up the trash,
To love your land, your native nature
Feeling like a part of one people.
Because we are not homeless, because we are Ukrainians!
So it is enough to spit in grandfather's wells,
It is enough to be afraid to believe in the best,
And not change your own for anything else!
A community of smart, strong, independent,
No right-bankers, no left-bankers,
Kind, welcoming and irresistible,
All in one, in all happy.
Just imagine what the country will become,
In which each person lives as a person,
In which all that is good, so is ours! ..
But, unfortunately, everything is completely different ...
I don't want to be a hero of Ukraine -
My country doesn't appreciate heroes! ..
Empty talk, pretentious talk!
"Wormwood Language" ... "Song of the Nightingale" ...
Let's talk a little more - Ukraine will disappear!
Forgot culture, forgot history,
We feel redundant in our territory,
We trust others, we do not trust ours,
We spread our hands - we have what we have!
Today we are brothers to sell tomorrow.
Godfather goes to godfather, brother goes to brother.
National idea as a means of speculation.
They won the state, lost the nation ...
When the people no longer have the courage,
No pride, no self-respect,
When everyone is out of the way for their home -
Such people and heroes do not.
I don't want to be a hero of Ukraine -
My country doesn't appreciate heroes! ..
Look at him - he's in a hit today!
However, without embroidery and without bloomers ...
He is one of those who is ready to fight,
Among those who are ready to become a hero.
He went everywhere by fire, swam across the water -
All for the sake of the fatherland, for the sake of the people.
He went to war with millions of others
Everyone lay down, and he remained standing.
But immediately the devouring lava,
Wear the medals, they will shout: "Glory!" ...
He will live long, he will live long,
But it will be our inner enemy.
And where are those who were tortured,
Burned, chopped, beaten, repressed?
Where are those who gave their lives for theirs?
Where are they? Where are they?
I don't want to be a hero of Ukraine -
My country doesn't appreciate heroes! ..
It's really so easy to change your life!
Just go outside, just pick up the trash,
To love your land, your native nature
Feeling like a part of one people.
Because we are not homeless, because we are Ukrainians!
So it is enough to spit in grandfather's wells,
It is enough to be afraid to believe in the best,
And not change your own for anything else!
A community of smart, strong, independent,
No right-bankers, no left-bankers,
Kind, welcoming and irresistible,
All in one, in all happy.
Just imagine what the country will become,
In which each person lives as a person,
In which all that is good, so is ours! ..
But, unfortunately, everything is completely different ...
I don't want to be a hero of Ukraine -
My country doesn't appreciate heroes! ..