Текст песни Тарас Прохасько - FM - Track 03
Просмотров
11
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
Для вашего ознакомления предоставлен текст песни Тарас Прохасько - FM - Track 03, а еще перевод песни с видео или клипом. Также вы можете прослушать песню онлайн
19.11 Хто побачив зиму, весну, літо й осінь, той не побачить вже нічого радикально нового.
Пори року існують для того, щоб ніколи не набриднути, тому їх так скоро забуваємо. Вже через певний час стираються риси попереднього сезону, і осінь наступного року буде такою ж вражаючою, як і минулого.
Але сезони вимагають уваги. Не можна перетворювати найтонші зміни пори року в мінливість погоди — стало зимно, стало мокро чи ще якось неприємно.
Ми ж поводимося легковажно. Навіть наша мова виявляє цю байдужість. Араби мають кілька десятків слів, які означають відтінки кольору піску. Тільки піску. А
ескімоси знають сотню слів, що описують найрізноманітніші стани снігу — кольори, твердість, податливість. У них узагалі відсутнє слово «сніг». їхня мова має відповідники з одного слова, скажімо, «ранковому блискучому снігові, по якому
важко йти, бо зверху твердо, а під тим глибоко» — це все лише одне слово. І це — увага до власного середовища. А ми, вважаючи, що говоримо поетично, кажемо —
листя пожовтіло, жовте листя. Та хіба воно таке однакове? Хіба воно просто жовте?
І хіба так само жовте на дереві, в часі падіння і на землі? А на землі воно що — не міняє кольору залежно від того, чи лежить поодиноко, чи зібране у купу, чи полежало кілька хвилин, чи пару днів і ночей. А якщо ще був мороз або дощ?
Та осінь визначається не самим лише відтінком листя. Таких характеристик у неї безліч. Те, що вони забуваються, зовсім не виправдовує того, щоб їх не бачити і не намагатися запам'ятати. Немає вірнішої методики організації щоденного життя, ніж мудрого підпорядкування фенології — плинові змін у порах року. Якщо застосувати цю методику, то можете бути спокійними за власну голову — ніяких непорозумінь у ній не станеться. А до всього, що робиш — додасться особливий колорит непозбавленості сенсу. їжа буде ліпшою, сон цікавішим, вино цілющішим. Треба лиш відчути, як через тебе проходить зима, весна, літо і осінь.
Пори року існують для того, щоб ніколи не набриднути, тому їх так скоро забуваємо. Вже через певний час стираються риси попереднього сезону, і осінь наступного року буде такою ж вражаючою, як і минулого.
Але сезони вимагають уваги. Не можна перетворювати найтонші зміни пори року в мінливість погоди — стало зимно, стало мокро чи ще якось неприємно.
Ми ж поводимося легковажно. Навіть наша мова виявляє цю байдужість. Араби мають кілька десятків слів, які означають відтінки кольору піску. Тільки піску. А
ескімоси знають сотню слів, що описують найрізноманітніші стани снігу — кольори, твердість, податливість. У них узагалі відсутнє слово «сніг». їхня мова має відповідники з одного слова, скажімо, «ранковому блискучому снігові, по якому
важко йти, бо зверху твердо, а під тим глибоко» — це все лише одне слово. І це — увага до власного середовища. А ми, вважаючи, що говоримо поетично, кажемо —
листя пожовтіло, жовте листя. Та хіба воно таке однакове? Хіба воно просто жовте?
І хіба так само жовте на дереві, в часі падіння і на землі? А на землі воно що — не міняє кольору залежно від того, чи лежить поодиноко, чи зібране у купу, чи полежало кілька хвилин, чи пару днів і ночей. А якщо ще був мороз або дощ?
Та осінь визначається не самим лише відтінком листя. Таких характеристик у неї безліч. Те, що вони забуваються, зовсім не виправдовує того, щоб їх не бачити і не намагатися запам'ятати. Немає вірнішої методики організації щоденного життя, ніж мудрого підпорядкування фенології — плинові змін у порах року. Якщо застосувати цю методику, то можете бути спокійними за власну голову — ніяких непорозумінь у ній не станеться. А до всього, що робиш — додасться особливий колорит непозбавленості сенсу. їжа буде ліпшою, сон цікавішим, вино цілющішим. Треба лиш відчути, як через тебе проходить зима, весна, літо і осінь.
19.11 Кто увидел зиму, весну, лето и осень, тот не увидит уже ничего радикально нового.
Времена года существуют для того, чтобы никогда не надоесть, поэтому их так скоро забываем. Уже через некоторое время стираются черты предыдущего сезона, и осень следующего года будет такой же впечатляющей, как и в прошлом.
Но сезоны требуют внимания. Нельзя превращать тончайшие изменения времени года в изменчивость погоды - стало холодно, стало мокро или еще как-то неприятно.
Мы же ведем себя легкомысленно. Даже наш язык обнаруживает это равнодушие. Арабы несколько десятков слов, которые означают оттенки цвета песка. Только песка. А
эскимосы знают сотню слов, описывающих самые разнообразные состояния снега - цвета, твердость, податливость. В них вообще отсутствует слово «снег». их язык имеет соответствия с одного слова, скажем, «утреннем блестящем снегу, по которому
трудно идти, потому что сверху твердо, а под тем глубоко »- это все лишь одно слово. И это - внимание к собственной среды. А мы, считая, что говорим поэтически, говорим -
листья пожелтели, желтые листья. Но разве это такое одинаковое? Разве оно просто желтое?
И разве так же желтое на дереве, во времени падения и на землю А на земле оно что - не меняет цвета в зависимости от того, лежит одиночно или собраны в кучу, или полежала несколько минут, или пару дней и ночей. А если еще был мороз или дождь?
И осень определяется не одним только цветом листьев. Таких характеристик у нее множество. То, что они забываются, совсем не оправдывает того, чтобы их не видеть и не пытаться запомнить. Есть верной методики организации повседневной жизни, чем мудрого подчинения фенологии - течению изменений в временам года. Если применить эту методику, то можете быть спокойны за собственную голову - никаких недоразумений в ней не случится. А ко всему, что делаешь - добавится особый колорит непозбавлености смысла. еда будет лучшей, сон интереснее, вино цилющишим. Надо лишь почувствовать, как через тебя проходит зима, весна, лето и осень.
Времена года существуют для того, чтобы никогда не надоесть, поэтому их так скоро забываем. Уже через некоторое время стираются черты предыдущего сезона, и осень следующего года будет такой же впечатляющей, как и в прошлом.
Но сезоны требуют внимания. Нельзя превращать тончайшие изменения времени года в изменчивость погоды - стало холодно, стало мокро или еще как-то неприятно.
Мы же ведем себя легкомысленно. Даже наш язык обнаруживает это равнодушие. Арабы несколько десятков слов, которые означают оттенки цвета песка. Только песка. А
эскимосы знают сотню слов, описывающих самые разнообразные состояния снега - цвета, твердость, податливость. В них вообще отсутствует слово «снег». их язык имеет соответствия с одного слова, скажем, «утреннем блестящем снегу, по которому
трудно идти, потому что сверху твердо, а под тем глубоко »- это все лишь одно слово. И это - внимание к собственной среды. А мы, считая, что говорим поэтически, говорим -
листья пожелтели, желтые листья. Но разве это такое одинаковое? Разве оно просто желтое?
И разве так же желтое на дереве, во времени падения и на землю А на земле оно что - не меняет цвета в зависимости от того, лежит одиночно или собраны в кучу, или полежала несколько минут, или пару дней и ночей. А если еще был мороз или дождь?
И осень определяется не одним только цветом листьев. Таких характеристик у нее множество. То, что они забываются, совсем не оправдывает того, чтобы их не видеть и не пытаться запомнить. Есть верной методики организации повседневной жизни, чем мудрого подчинения фенологии - течению изменений в временам года. Если применить эту методику, то можете быть спокойны за собственную голову - никаких недоразумений в ней не случится. А ко всему, что делаешь - добавится особый колорит непозбавлености смысла. еда будет лучшей, сон интереснее, вино цилющишим. Надо лишь почувствовать, как через тебя проходит зима, весна, лето и осень.