Текст песни Іван Попович - Старенька хата
Просмотров
20
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
Для вашего ознакомления предоставлен текст песни Іван Попович - Старенька хата, а еще перевод песни с видео или клипом. Также вы можете прослушать песню онлайн
Стоїть одна як сирота старенька хата при дорозі,
Вже зачекалася вона мене в надії і тривозі,
Роки летіли як той сніг і нас надовго розлучили,
Спішу на батьківський поріг, покинув все — лечу щосили.
Сумна стоїть одна старенька хата,
Не вигляне з вікна вже більше мати.
Дитинство тут своє я зустрічаю.
Летить сюди моя душа, летить немов до раю.
Вже на порозі я стою один, як човен на причалі,
Все рідне і близьке я впізнаю: любові, радості, печалі.
Впізнали яблуні мене — ті, що садив колись в дитинстві,
Та мати вже не обійме, мене до серця не притисне.
Стоїть одна я к сирота старенька хата край дороги,
Не зможу втратить її я, за неї я молюся Богу.
Батьків присутня тут душа, вони за нас терпіли муки,
В цій хаті віра лиш одна, хай буде храмом для онуків.
Стоїть одна як сирота старенька хата при дорозі...
Вже зачекалася вона мене в надії і тривозі,
Роки летіли як той сніг і нас надовго розлучили,
Спішу на батьківський поріг, покинув все — лечу щосили.
Сумна стоїть одна старенька хата,
Не вигляне з вікна вже більше мати.
Дитинство тут своє я зустрічаю.
Летить сюди моя душа, летить немов до раю.
Вже на порозі я стою один, як човен на причалі,
Все рідне і близьке я впізнаю: любові, радості, печалі.
Впізнали яблуні мене — ті, що садив колись в дитинстві,
Та мати вже не обійме, мене до серця не притисне.
Стоїть одна я к сирота старенька хата край дороги,
Не зможу втратить її я, за неї я молюся Богу.
Батьків присутня тут душа, вони за нас терпіли муки,
В цій хаті віра лиш одна, хай буде храмом для онуків.
Стоїть одна як сирота старенька хата при дорозі...
Стоит в одиночестве как старый дом сироты на дороге,
Уже ждал меня в надежде и беспокойстве,
Лет летать так снег, и мы долго развелись,
Я спеша на порог моего отца, я все оставил - я летаю.
Грустный стой один старый дом,
Это больше не выглядит из окна.
Я встречаю здесь свое детство.
Моя душа летает здесь, летя, как рай.
Уже на пороге я стою в одиночестве как лодку на пирсе,
Я узнаю все, что мой родной и близкий: любовь, радость, грусть.
Узнал меня яблоки - те, кто когда -либо посадился в детстве,
Но моя мама не будет обнимать, я не буду нажимать на меня.
Стоит один я к сиротой старому дому края дороги,
Я не потеряю ее, я молюсь за Бога за нее.
Родители присутствуют здесь душу, они перенесли нас за нас,
В этом доме вера только одна, пусть это будет храм для внуков.
Стоит один как старый дом сироты на дороге ...
Уже ждал меня в надежде и беспокойстве,
Лет летать так снег, и мы долго развелись,
Я спеша на порог моего отца, я все оставил - я летаю.
Грустный стой один старый дом,
Это больше не выглядит из окна.
Я встречаю здесь свое детство.
Моя душа летает здесь, летя, как рай.
Уже на пороге я стою в одиночестве как лодку на пирсе,
Я узнаю все, что мой родной и близкий: любовь, радость, грусть.
Узнал меня яблоки - те, кто когда -либо посадился в детстве,
Но моя мама не будет обнимать, я не буду нажимать на меня.
Стоит один я к сиротой старому дому края дороги,
Я не потеряю ее, я молюсь за Бога за нее.
Родители присутствуют здесь душу, они перенесли нас за нас,
В этом доме вера только одна, пусть это будет храм для внуков.
Стоит один как старый дом сироты на дороге ...