Замкнену лінію – контур легкий
Так, ніби ясність плекаєм,
Мабуть, свідомі дознання руки
Пройде над ввігнутим краєм.
Зляжуть далеко, мов свічі на дні,
Зібрані хвилями зорі –
Щирої правди одвічні вогні
В першім незайманім творі.
Тож до джерел загороджена путь:
Як би надію не вбити!
Легко повірить, що там його ждуть,
Навіть зневірений митар.
(поезія Олега Зуєвського, 1948)
The closed line is an easy outline
Yes, as if clarity is nourished,
Apparently, conscious inquiries of the hand
It will pass over the concave edge.
They will go down like candles at the bottom,
Stars collected by the waves -
Sincere truths are eternal lights
In the first virgin work.
So the way is blocked to the sources:
How would hope not kill!
It is easy to believe that he is waiting there,
Even a desperate publican.
(poetry of Oleg Zuevsky, 1948)