Мертва чорна вода
ще спить під товщею криги,
бліде холодне сонце
ще не дарує тепло.
Вітер,
що приносить з собою
холодний запах весни,
нещадно кидає в небо
чорне гілля,
таке понуре,
ламке
пригинає його
до потемнілого талого снігу.
Ще один оберт
вічного колеса,
ще одна зграя птахів
вертається на північ,
ще одного життя
подих.
Dead black water
to sleep under the curtains,
blessed colder sun
No more warmth.
Viter,
to bring oneself
the cold smell of spring
mercilessly throw in the sky
black chorna,
take a liking
lamke
prigina yogogo
before dark talogo snіgu.
Another one
twin wheels,
another zgraya ptahiv
turn on pivnich
one more life
podih.