Осінь несе до весни свої випиті мрії,
Я і не знав що кохання остання подія.
Двері і вікна відкрию, хай дихають стіни,
Боже, дай кожному сили малої дитини.
Приспів:
Стигла вишня – шматочок неба,
Стигла вишня – моя потреба,
Своїм соком отруїть кров,
То є справжня твоя любов. (весь куплет – 2)
Хочеться з’їхати з глузду, від себе тікати,
Випити воду дощів, на піску малювати.
Станеш солодкою, на мить я тебе зрозумію
Та не шукаю, не ріжу, я навіть не мрію.
Приспів (2)
Осень несет свои мечты до весны,
Я не знал, что люблю последнее событие.
Двери и окна откроются, пусть стены дышат,
Боже, дай всем силу маленького ребенка.
Припев:
Спелая вишня - кусок неба,
Спелая вишня - моя потребность,
С его ядовитой кровью сока,
Это твоя настоящая любовь. (Весь куплет - 2)
Я хочу сойти с ума, убежать от себя,
Выпейте дождливую воду, рисуйте на песке.
Станет сладким, на мгновение я пойму тебя
Но я не смотрю, я не режу, я даже не мечтаю.
Припев (2)