Мене не буде,та берег памятає ноги босі.
Вже 20 років знаходжуся в дорозі
Та я не в змозі уже фізично жити.
Варіанти два, тонути або плити.
Гранітні плити, хіба це дар скажіть.
Про мене ліпше місце у душі лишіть!
Та для загарту, Повітря у вісок.
А ноги босі поринули на березі в пісок.
Тут холод віє тривога там не діє.
І навіть скептик біля моря часто мріє!
Даун таун, навчив мене ховати біль.
Як море на глибинах ховає сіль.
Волинь-Бориспіль квиток в один кінець.
Мені шкода, та не достукався я до сердець.
Як не крути я викликаю в вас відразу.
Кажу одразу, що ми є вязні часу.
іТікі так бо ми частина суходолу.
ТІк так лікує краще валідолу.
Ми ніби птиці але погано нам летиться.
Бо ми пропащі, бо нам немає де зігріться.
Та на відміну від води в душі немає льоду.
Я вже не плачу, то біля моря є така погода.
Я не синоптик але я вірю у події.
моя Душа----це мис останньої надії. ман.
Чого не мав втрачав якимось дивним чином.
Хоча б на березі душевно відпочину.
Тік так, А тіло подає знак.
І тікі так позбудуся нервових признак.
неначе призма оберігає вода
Тони тони тони. інакше буде біда.
Вони Вони залишили мене у скруті.
Та їх немає вини, провини їх спокуті.
Ісус прости, не в силах я нести.
Хрестила ти, тепер в безодню відпусти.
Щоб я остив, мені достатньо болю.
Пусти Пусти Надіюся на Божу волю!!!
Меня не будет, и берег помнит ноги босые.
Уже 20 лет нахожусь в дороге
Но я не в состоянии уже физически жить.
Варианты два, тонуть или плиты.
Гранитные плиты, разве это дар скажите.
Обо мне лучше место в душе оставьте!
И для загарту, Воздух в висок.
А ноги босые ушли на берегу в песок.
Здесь холод веет тревога там не действует.
И даже скептик у моря часто мечтает!
Даун Таун, научил меня прятать боль.
Как море на глубинах прячет соль.
Волынь-Борисполь билет в один конец.
Мне жаль, но не достучался я до сердец.
Как ни крути я вызываю в вас сразу.
Говорю сразу, что мы заключенные времени.
ИТИКОМ так потому что мы часть суши.
Тик Так лечит лучше валидола.
Мы будто птицы но плохо нам летиться.
Потому что мы падшие, потому что нам негде зигриться.
Но в отличие от воды в душе нет льда.
Я уже не плачу, то у моря такая погода.
Я не синоптик но я верю в события.
моя Душа ---- это мыс последней надежды. ман.
Чего не было терял странным образом.
Хотя бы на берегу душевно отдохну.
Ток так, а тело подает знак.
И тики так избавлюсь нервных признак.
будто призма предохраняет вода
Тона тона тона. иначе будет беда.
Они они оставили меня в беде.
И их нет вины, вины их искуплении.
Иисус прости, не в силах я нести.
Крестила ты, теперь в бездну отпусти.
Чтобы я остыл, мне достаточно боли.
Пусти пусти Надеюсь на Божью волю !!!