Бог, що ходить у темряві, здавна трима на очах п’ятаки,
Бог, що ходить у темряві, світ пізнає лиш на відстань своєї руки,
Над Ним – бавиться дерево: зорі, мов решетом, ловить гіллям...
Та Бог, що ходить у темряві, знає моє ім’я.
Бог, що ходить у темряві, подумки дивні снує міражі,
Бог, що ходить у темряві, часто танцює над прірвою в житі,
Над Ним – сміх літнього грому, бо небо туманом лоскоче земля,
Та Бог, що ходить у темряві, знає моє ім’я.
Бог, що ходить у темряві, – кольору тиші, на дотик – мов тінь,
Бог, що ходить у темряві, може забрати у світ божевільних видінь...
Над Ним – стільки таких, в кому сонце полуденне жарко сія,
Та Бог, що ходить у темряві, зна лиш моє ім’я.
God who walks in the dark, long in the eyes of the heels,
God, walking in the dark, will know the world only at the distance of his hand,
Above him is a tree: the stars, like a sieve, catch the branches ...
But God walking in the dark knows my name.
God walking in the dark, wondrously wonders mirages,
God walking in the dark often dances over the abyss in the rye,
Above him is the laughter of the summer thunder, for the sky is foggy with earth,
But God walking in the dark knows my name.
God walking in the darkness is the color of silence, by the touch, like a shadow,
God walking in the dark can take the world of insane visions ...
Over Him - so many of those in whom the sun is afternoon hot sowing,
But God walking in the dark, know only my name.