Текст песни Тарас Григорович Шевченко - У нашім раї на землі...
Просмотров
104
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
Для вашего ознакомления предоставлен текст песни Тарас Григорович Шевченко - У нашім раї на землі..., а еще перевод песни с видео или клипом. Также вы можете прослушать песню онлайн
У нашім раї на землі
Нічого кращого немає,
Як тая мати молодая
З своїм дитяточком малим.
Буває, іноді дивлюся,
Дивуюсь дивом, і печаль
Охватить душу; стане жаль
Мені її, і зажурюся,
І перед нею помолюся,
Мов перед образом святим
Тієї Матері святої,
Що в мир наш Бога принесла...
Тепер їй любо, любо жити.
Вона серед ночі встає,
І стереже добро своє,
І дожидає того світу,
Щоб знов на його надивитись,
Наговоритись. — Це моє!
Моє! — І дивиться на його,
І молиться за його Богу,
І йде на улицю гулять
Гордіше самої цариці.
Щоб людям, бачте, показать
Своє добро. — А подивіться!
Моє найкраще над всіми! —
І ненароком інший гляне.
Весела, рада, Боже мій!
Несе додому свого Йвана.
І їй здається, все село
Весь день дивилося на його,
Що тілько й дива там було,
А більше не було нічого.
Щасливая!..
Літа минають.
Потроху діти виростають,
І виросли, і розійшлись
На заробітки, в москалі.
І ти осталася, небого.
І не осталося нікого
З тобою дома. Наготи
Старої нічим одягти
І витопить зимою хату.
А ти нездужаєш і встати,
Щоб хоч огонь той розвести.
В холодній молишся оселі
За їх, за діточок.
А ти,
Великомученице! Села
Минаєш, плачучи, вночі.
І полем-степом ідучи,
Свого ти сина закриваєш.
Бо й пташка іноді пізнає
І защебече: — Он байстря Несе покритка на базар.
Безталанная! Де ділась
Краса твоя тая,
Що всі люде дивувались?
Пропала, немає!
Все забрала дитиночка
І вигнала з хати,
І вийшла ти за царину,
З хреста ніби знята.
Старці тебе цураються,
Мов тії прокази.
А воно таке маленьке,
Воно ще й не лазить.
І коли-то воно буде
Гратись і промовить
Слово мамо. Великеє,
Найкращеє слово!
Ти зрадієш; і розкажеш
Дитині правдиво
Про панича лукавого,
І будеш щаслива.
Та не довго. Бо не дійде
До зросту дитина,
Піде собі сліпця водить,
А тебе покине
Калікою на розпутті,
Щоб собак дражнила,
Та ще й вилає. За те, бач,
Що на світ родила.
І за те ще, що так тяжко
Дитину любила.
І любитимеш, небого,
Поки не загинеш
Межи псами на морозі
Де-небудь під тином.
Нічого кращого немає,
Як тая мати молодая
З своїм дитяточком малим.
Буває, іноді дивлюся,
Дивуюсь дивом, і печаль
Охватить душу; стане жаль
Мені її, і зажурюся,
І перед нею помолюся,
Мов перед образом святим
Тієї Матері святої,
Що в мир наш Бога принесла...
Тепер їй любо, любо жити.
Вона серед ночі встає,
І стереже добро своє,
І дожидає того світу,
Щоб знов на його надивитись,
Наговоритись. — Це моє!
Моє! — І дивиться на його,
І молиться за його Богу,
І йде на улицю гулять
Гордіше самої цариці.
Щоб людям, бачте, показать
Своє добро. — А подивіться!
Моє найкраще над всіми! —
І ненароком інший гляне.
Весела, рада, Боже мій!
Несе додому свого Йвана.
І їй здається, все село
Весь день дивилося на його,
Що тілько й дива там було,
А більше не було нічого.
Щасливая!..
Літа минають.
Потроху діти виростають,
І виросли, і розійшлись
На заробітки, в москалі.
І ти осталася, небого.
І не осталося нікого
З тобою дома. Наготи
Старої нічим одягти
І витопить зимою хату.
А ти нездужаєш і встати,
Щоб хоч огонь той розвести.
В холодній молишся оселі
За їх, за діточок.
А ти,
Великомученице! Села
Минаєш, плачучи, вночі.
І полем-степом ідучи,
Свого ти сина закриваєш.
Бо й пташка іноді пізнає
І защебече: — Он байстря Несе покритка на базар.
Безталанная! Де ділась
Краса твоя тая,
Що всі люде дивувались?
Пропала, немає!
Все забрала дитиночка
І вигнала з хати,
І вийшла ти за царину,
З хреста ніби знята.
Старці тебе цураються,
Мов тії прокази.
А воно таке маленьке,
Воно ще й не лазить.
І коли-то воно буде
Гратись і промовить
Слово мамо. Великеє,
Найкращеє слово!
Ти зрадієш; і розкажеш
Дитині правдиво
Про панича лукавого,
І будеш щаслива.
Та не довго. Бо не дійде
До зросту дитина,
Піде собі сліпця водить,
А тебе покине
Калікою на розпутті,
Щоб собак дражнила,
Та ще й вилає. За те, бач,
Що на світ родила.
І за те ще, що так тяжко
Дитину любила.
І любитимеш, небого,
Поки не загинеш
Межи псами на морозі
Де-небудь під тином.
At our place on earth
Nothing much dumb,
Yak taya mother young
With his little child, Malim.
Buvaє
I marvel at the divine, i sadness
Seize the soul; sorry
Men Ії, I squint,
I pray before her
Holy before the image
Holy Mother of God,
Scho brought God to our world ...
Now I love it, I love it.
Won the middle of the night,
I’m stargier than my good,
I waited for that,
Dread the yoke of yogi
Speak up. - Tse mine!
My! - I wonder at yogi,
I pray for God to God,
I walk on the street
Proud of the Queen’s Self.
Shchob people, bachete, show
His good. - And marvel!
My favorite over all! -
I inadvertently see.
I am glad, glad, my God!
Bring to the house of your own John.
І Ій здаєда, the whole village
Wondered all day on yogi
What’s the big diva there,
And no more was nothing.
Naughty! ..
Let’s pass.
Offal of virology,
I virosli, i rose
At work, in Moscow.
I remained, not big.
I have no one left
At home with you. Nudity
Old-fashioned clothing
I hitch in the winter hut.
And they are undead and stand up,
Schob wants to make that fire.
In cold pray donkey
For ix, for the little one.
And tee
Great martyr! Villages
Mine, weeping, nightly.
І field-step іdychi,
His ty sina zakrivaєsh.
Bo th bird іnodі pіznaє
I zaschecheche: - He bystra Nese shaving at the bazaar.
Beckless! De dila
Thy beauty is yours
What did all people wonder?
Missing, dumb!
Ditinochka took everything
І of a signal from a hat,
I viishla ty for the tsar,
From the nibi's footsteps is taken.
Startsi you squeeze,
Mov tії leprosy.
And there’s a little one
It’s not possible to climb.
I if something won’t be
Go i Rinse
The word mamo. Great,
Enjoy the word!
Ti zradієsh; i rose
Дитині truthfully
About the panic of the evil one,
I will be happy.
That is not dovgo. Bo do not
To the height of Dithin,
When you drive a drive,
And leave you
Kalikoyu on Rosputti,
Dog goiter teased,
The same pitchfork. For those bach
Scho on light gave birth.
I for being so hard
Ditin loved.
I love the heavens
Pokey not go
Between the dogs in the frost
De-nebud pid tinom.
Nothing much dumb,
Yak taya mother young
With his little child, Malim.
Buvaє
I marvel at the divine, i sadness
Seize the soul; sorry
Men Ії, I squint,
I pray before her
Holy before the image
Holy Mother of God,
Scho brought God to our world ...
Now I love it, I love it.
Won the middle of the night,
I’m stargier than my good,
I waited for that,
Dread the yoke of yogi
Speak up. - Tse mine!
My! - I wonder at yogi,
I pray for God to God,
I walk on the street
Proud of the Queen’s Self.
Shchob people, bachete, show
His good. - And marvel!
My favorite over all! -
I inadvertently see.
I am glad, glad, my God!
Bring to the house of your own John.
І Ій здаєда, the whole village
Wondered all day on yogi
What’s the big diva there,
And no more was nothing.
Naughty! ..
Let’s pass.
Offal of virology,
I virosli, i rose
At work, in Moscow.
I remained, not big.
I have no one left
At home with you. Nudity
Old-fashioned clothing
I hitch in the winter hut.
And they are undead and stand up,
Schob wants to make that fire.
In cold pray donkey
For ix, for the little one.
And tee
Great martyr! Villages
Mine, weeping, nightly.
І field-step іdychi,
His ty sina zakrivaєsh.
Bo th bird іnodі pіznaє
I zaschecheche: - He bystra Nese shaving at the bazaar.
Beckless! De dila
Thy beauty is yours
What did all people wonder?
Missing, dumb!
Ditinochka took everything
І of a signal from a hat,
I viishla ty for the tsar,
From the nibi's footsteps is taken.
Startsi you squeeze,
Mov tії leprosy.
And there’s a little one
It’s not possible to climb.
I if something won’t be
Go i Rinse
The word mamo. Great,
Enjoy the word!
Ti zradієsh; i rose
Дитині truthfully
About the panic of the evil one,
I will be happy.
That is not dovgo. Bo do not
To the height of Dithin,
When you drive a drive,
And leave you
Kalikoyu on Rosputti,
Dog goiter teased,
The same pitchfork. For those bach
Scho on light gave birth.
I for being so hard
Ditin loved.
I love the heavens
Pokey not go
Between the dogs in the frost
De-nebud pid tinom.