Пішла стара, мов каламар
Достала з полиці.
«Ось на тобі сього дива.
Піди до криниці,
Поки півні не співали,
Умийся водою,
Випий трошки сього зілля —
Все лихо загоїть.
Вип’єш — біжи якомога;
Що б там не кричало,
Не оглянься, поки станеш
Аж там, де прощалась.
Одпочинеш; а як стане
Місяць серед неба,
Випий ще раз; не приїде —
Втретє випить треба.
За перший раз, як за той рік,
Будеш ти такою;
А за другий — серед степу
Тупне кінь ногою, —
Коли живий козаченько,
То зараз прибуде...
А за третій, моя доню!
Не питай, що буде...
Та ще, чуєш, не хрестися —
Бо все піде в воду...
Тепер же йди, подивися
На торішню вроду».
Взяла зілля, поклонилась:
«Спасибі, бабусю!»
Вийшла з хати — чи йти, чи ні?..
«Ні! Вже не вернуся!»
Прийшла... Вмилась, напилася,
Тихо усміхнулась,
Вдруге, втретє напилася
І не оглянулась.
Полетіла, мов на крилах,
Серед степу пала,
Пала, стала, заплакала
І... і заспівала:
«Плавай, плавай, лебедонько!
По синьому морю —
Рости, рости, тополенько!
Все вгору та вгору,
Рости гнучка та висока,
До самої хмари,
Спитай Бога, чи діжду я,
Чи не діжду пари?
Рости, рости, подивися
За синєє море:
По тім боці — моя доля,
По сім боці — горе.
Там десь милий чорнобривий
Співає, гуляє,
А я плачу, літа трачу,
Його виглядаю.
Скажи йому, моє серце!
Що сміються люди,
Скажи йому, що загину,
Коли не прибуде!
Сама хоче мене мати
В землю заховати...
А хто ж її головоньку
Буде доглядати?
Хто догляне, розпитає,
На старість поможе?
Мамо моя!.. Доле моя!..
Боже милий, Боже!..
Подивися, тополенько!
Як нема — заплачеш,
До схід сонця, ранісінько,
Щоб ніхто не бачив...
Рости ж, серце-тополенько,
Все вгору та вгору;
Плавай, плавай, лебедонько!
По синьому морю».
Отак тая чорнобрива
Плакала, співала...
І на диво серед поля
Тополею стала.
По діброві вітер виє,
Гуляє по полю,
Край дороги гне тополю
До самого долу.
Pisla is old, mov kalamar
She got out of police.
“The axis of this diva diva.
Go to bed,
Poki pivnі not spіvali
Enjoy the water
Vipy Troshki sogo zіllya -
All famously zagoyt.
Vip’єsh - yakomoga bіzhi;
Scho would not scream there,
Do not look back
Already there, de said goodbye.
Odpocinesh; and yak camp
Missia middle of the sky,
Vipiy times; do not come -
Wipe the bottle
For the first time, yak for that rik,
Be like that;
And for the other - the middle step
Tupne kin foot, -
If Kozachenko lives,
That will arrive at once ...
And for the third, my don!
Do not feed, sc ...
This, chushє, not bresting -
Bo all pіde in the water ...
Now do the same
To the top of the world. ”
She took the bow, bowed:
“Thank you, babushu!”
Vishla zhati - chi yti, chi ni? ..
“Hi! Will not come back anymore! ”
I came ... I quit, sawed,
Silently died down
Suddenly, I got drunk
І did not look back.
Fly on, mr on krilla,
Sered steppe fell,
Fell, became, burst into tears
І ... і wrote:
“Swim, swim, swan!
Across the blue sea
Rosti, Rosti, topolenko!
All the mountains and the mountains
Rosti gnuchka that temple,
Before the self,
Sleep God, chi dіzhdu,
Chee not bet?
Rosti, Rosti, marveled
For the blue sea:
On tm botsi - my share
For this boat - grief.
There is a mile of black chornobrivy
Spіvaє, walking,
And I cry, I spend,
Yogo blink.
Say youma, my heart!
Scho smіyutsya people
Say youma, scho,
If you do not arrive!
Itself want me Mati
In the land zahahat ...
And hto її headstand
Will you see?
Hto doglyana, rozpita,
On starost pomog?
Mamo my! .. Share my! ..
Good God, God! ..
Come on, popolenko!
Yak is mute - cry,
Before the dream, ranіsіnko,
Schob nihh not bach ...
Rosti, heart-topolenko,
All that mountain to the mountain;
Swim, swim, swan!
On the blue sea.
Otaka thaya Chornobriva
Cried, slept ...
I wonder the middle of the field
Tope has become.
By dіbrovі vіter viє,
Walking around the field
Edge of the road against the poplar
Up to the dale.