Росли укупочці, зросли;
Сміятись, гратись перестали.
Неначе й справді розійшлись!..
Зійшлись незабаром. Побрались;
І тихо, весело прийшли,
Душею-серцем неповинні,
Аж до самої домовини.
А меж людьми ж вони жили!
Подай же й нам, всещедрий Боже!
Отак цвісти, отак рости,
Так одружитися і йти,
Не сварячись в тяжкій дорозі,
На той світ тихий перейти.
Не плач, не вопль, не скрежет зуба —
Любов безвічную, сугубу
На той світ тихий принести.
Raised bits, grew;
Laugh, play stopped.
As if they really went apart! ..
Come up soon. They were racing;
And quietly, they had fun
Soul-heart is not guilty
Until the summit itself.
But between people they lived!
Give also to us, all-generous God!
So bloom, so grow up
So get married and go
Do not bother on a hard road
To the quiet world to go.
Do not cry, do not cry, do not grin your tooth -
Love is eternal, it's true
To the quiet world to bring.