На батька бісового я трачу
І дні, і пера, і папір!
А іноді то ще й заплачу,
Таки аж надто. Не на мир
І на діла його дивившись,
А так, мов іноді упившись
Дідусь сивесенький, рида, —
Того, бачте, що сирота.
My devil's father I spend
And days, and feathers, and paper!
And sometimes I'll even cry,
Such too. Not in peace
And looking at his works,
And so, as if sometimes glared
Grandpa is gray-haired, crying, -
See, that orphan.