Текст песни Тарас Гаврик - Львів
Просмотров
65
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
Для вашего ознакомления предоставлен текст песни Тарас Гаврик - Львів, а еще перевод песни с видео или клипом. Также вы можете прослушать песню онлайн
А мої ноги звикли, що земля то їх асфальт
І ці будинки для очей то є найкраща природа.
Політики щось обіцяють нам з газетних шпальт
Та мої вуха лиш сприймають доти мову айпода.
Хитра погода не впливає на настрою тон
Дощ поливає тротуари де гуляєм ми троє
хай обломається собі назвіє капішон
змокнем ітак мене де у місті підземне метро є
Я на роботу з рюкзаком, як в гори на похід,
Мої Карпати то будинки девятиповерхові.
І кожен пятий в цьому місті то є мій сусід
Тут всі знайомі, гарно виглядай, будь на поготові.
Більшість тих жителів не чули, як Дніпро реве,
поки та менший що вгорі не чує їхні потреби.
ти можеш виїхати з міста, що в тобі живе,
але то місто нізащо, повір, не виїде з тебе.
Не знищиш history - Бо то є місто Львів
Він обіймає тебе і так зі всіх сторін.
Чуєш серця трепет, він як допінг тебе
Стуком з-попід ребер
я люблю тебе.
Скільки кав*ярень протоптала твоя краща частина,
І скільки пабів залишилося, де ми не бували.
Он де на ровері у центрі то є твоя дитина.
І пахне кавою тут, щоб про запах ці не казали.
ми пролітали півжиття, не підіймаючи погляд.
в наших смартфонах половина спілкування і чати,
а все прекрасне нагорі, воно не просто є поряд.
а ми часами сліпнемо і не хочемо помічати.
робочі офіси з*їдають нас зсередини
спробуй півметра суєти,хочеш з журбою пательню.
і ми прокинимося як завжди посеред зими,
щоб скуштувати в центрі міста із водою глінтвейна.
я так люблю часом твої списані тегами стіни,
а інколи дратують ті що це малюють вандали
пробач за те,що у любові я своїй непостійний.
за ті прогалини, що в стосунках, що між нами бували.
І ці будинки для очей то є найкраща природа.
Політики щось обіцяють нам з газетних шпальт
Та мої вуха лиш сприймають доти мову айпода.
Хитра погода не впливає на настрою тон
Дощ поливає тротуари де гуляєм ми троє
хай обломається собі назвіє капішон
змокнем ітак мене де у місті підземне метро є
Я на роботу з рюкзаком, як в гори на похід,
Мої Карпати то будинки девятиповерхові.
І кожен пятий в цьому місті то є мій сусід
Тут всі знайомі, гарно виглядай, будь на поготові.
Більшість тих жителів не чули, як Дніпро реве,
поки та менший що вгорі не чує їхні потреби.
ти можеш виїхати з міста, що в тобі живе,
але то місто нізащо, повір, не виїде з тебе.
Не знищиш history - Бо то є місто Львів
Він обіймає тебе і так зі всіх сторін.
Чуєш серця трепет, він як допінг тебе
Стуком з-попід ребер
я люблю тебе.
Скільки кав*ярень протоптала твоя краща частина,
І скільки пабів залишилося, де ми не бували.
Он де на ровері у центрі то є твоя дитина.
І пахне кавою тут, щоб про запах ці не казали.
ми пролітали півжиття, не підіймаючи погляд.
в наших смартфонах половина спілкування і чати,
а все прекрасне нагорі, воно не просто є поряд.
а ми часами сліпнемо і не хочемо помічати.
робочі офіси з*їдають нас зсередини
спробуй півметра суєти,хочеш з журбою пательню.
і ми прокинимося як завжди посеред зими,
щоб скуштувати в центрі міста із водою глінтвейна.
я так люблю часом твої списані тегами стіни,
а інколи дратують ті що це малюють вандали
пробач за те,що у любові я своїй непостійний.
за ті прогалини, що в стосунках, що між нами бували.
And my feet are used to the fact that the earth is their asphalt
And these houses for the eyes are the best nature.
Politicians promise us something from newspaper columns
But my ears only perceive the language of the iPod until then.
Tricky weather does not affect the mood tone
The rain is watering the sidewalks where the three of us are walking
let the broken one call itself a hood
so wet me where in the city there is an underground subway
I'm at work with a backpack, like going to the mountains on a hike,
My Carpathians are nine-storey houses.
And every fifth person in this city is my neighbor
Here everyone is familiar, look good, be prepared.
Most of those residents did not hear the Dnieper roar,
while the smaller one above hears their needs.
you can leave the city that lives in you,
but that city for nothing, believe me, will not leave you.
You will not destroy history - Because it is the city of Lviv
He hugs you and so on all sides.
You hear the trembling of the heart, it's like doping you
Knocking from under the ribs
I love you.
How many coffee * traps did your best part trample,
And how many pubs are left where we have not been.
He is on the bike in the center, that is your child.
And it smells like coffee here, so they don't talk about the smell.
we flew half life without looking up.
in our smartphones half of communication and chats,
and all the beauty above, it's not just there.
and we sometimes go blind and do not want to notice.
work offices eat us from within
try half a meter of fuss, you want a frying pan with grief.
and we will wake up as usual in the middle of winter,
to taste downtown with mulled wine water.
I love your tagged walls so much sometimes,
and sometimes annoyed by those who paint it vandals
forgive me for being unstable in my love.
for the gaps in the relationship between us.
And these houses for the eyes are the best nature.
Politicians promise us something from newspaper columns
But my ears only perceive the language of the iPod until then.
Tricky weather does not affect the mood tone
The rain is watering the sidewalks where the three of us are walking
let the broken one call itself a hood
so wet me where in the city there is an underground subway
I'm at work with a backpack, like going to the mountains on a hike,
My Carpathians are nine-storey houses.
And every fifth person in this city is my neighbor
Here everyone is familiar, look good, be prepared.
Most of those residents did not hear the Dnieper roar,
while the smaller one above hears their needs.
you can leave the city that lives in you,
but that city for nothing, believe me, will not leave you.
You will not destroy history - Because it is the city of Lviv
He hugs you and so on all sides.
You hear the trembling of the heart, it's like doping you
Knocking from under the ribs
I love you.
How many coffee * traps did your best part trample,
And how many pubs are left where we have not been.
He is on the bike in the center, that is your child.
And it smells like coffee here, so they don't talk about the smell.
we flew half life without looking up.
in our smartphones half of communication and chats,
and all the beauty above, it's not just there.
and we sometimes go blind and do not want to notice.
work offices eat us from within
try half a meter of fuss, you want a frying pan with grief.
and we will wake up as usual in the middle of winter,
to taste downtown with mulled wine water.
I love your tagged walls so much sometimes,
and sometimes annoyed by those who paint it vandals
forgive me for being unstable in my love.
for the gaps in the relationship between us.