Місто булькало місто плямкало
і котилося із-під ніг
Я поклав руку на її тіла клямку
натиснув обережно та відчинити не міг
На божевільнім бальконі
вона тремтіла не відмикалась
я підбирав ключі всіх можливих гатунків
а вона з уст моїх текла-стікала
крапельками цілунків
Плакала і зітхала
тіла її сопілка
рук моїх не пускала
ніг роздвоєна гілка
А на тій гілці квіти біліли
листя що пахло сонцем-грозою
Пташка на гіллі
крилами билась
накрита моєю рукою
Грай сопілонько та не сумної
грай в сорочку розпачу вбрана
хай молоко твоїх звуків гоїть
стебла моєї рани
Балькон зненацька в ту мить розгойдало
та я нічого зробити не міг —
ми разом з бальконом додолу впали
і вгрузли в холодний міщанський сміх
Дядьки мордаті тітки пузаті
нас оточили довкіл
а ми в центрі Львова лежали як в хаті
і не встидались оголених тіл.
The city was gurgling
and rolled from under her feet
I put my hand on her body heck
pressed gently and could not open
On a crazy balcony
she was not trembling
I picked up the keys of all possible varieties
and it flowed out of my mouth
drops of kisses
She was crying and sighing
the body of her nozzle
my hands did not let
legs forked branch
And on that branch the flowers were white
leaves that smelled like a thunderstorm
A bird on a branch
wings were beating
covered with my hand
Play sopilonko and not boring
play shirt desperation dress up
let the milk of your sounds heal
the stems of my wound
The balcony suddenly fluttered at that moment
but I could do nothing -
we fell down with the balcony down
and plunged into cold bourgeois laughter
Aunts' uncle's muzzles are belly
we were surrounded
and in the center of Lviv we were lying in the house
and the naked bodies were not ashamed.