Над квадратом заковані стіни,
Бо, долаючи день, все ж побачив тебе
Серед цвіту, над світом єдину!
І вже царство сльоти вереснево тремтить,
Карить очі в бурштиновім листі,
Мов для нас знову день повернув до весни,
Недізнавшись чому такі різні.
Приспів:
Не бувають дощі випадкові,
Коли осінь зове до любові,
Розмиваючи колір печалі
На очах, що самотньо мовчали. (весь куплет – 2)
Залетить у вогні надвечір’я густе
І на вулицях сяде в тумани,
А мій погляд журби на асфальт не впаде,
Бо на мене чекає кохана.
Приспів
Над квадратными свернутыми стенами,
Для преодоления дня, все еще видел тебя
Среди цветения мир один!
И уже корабли в королевстве сентября,
Кричит глаза в янтарном листе,
Как и для нас снова в тот день, который повернулся до весны,
Неупортируется, почему они такие разные.
Припев:
Нет случайных дождей,
Когда осень любить любить,
Размывая цвет грусти
В глазах одинокого молчания. (Весь куплет - 2)
Будет летать вечером вечер
И на улицах будет сидеть в тумане,
И мой взгляд на асфальт не упадет,
Потому что моя любимая ждет меня.
хор