Палає небокрай
Від кожного твого погляду.
Спалюємо все
Від спогаду до спогаду.
Марним здавалось
Дійти до мети,
Відчинені двері,
Лишилось увійти..
Туди, де ми не чуємо слова,
Бо вже йде коловоротом голова...
ПРИСПІВ
Зазирни за край та побач,
Що лишилось на щастя лиш трохи надій.
Не кричи, обійми та пробач,
Бо сльози не приведуть до мрій...
КУПЛЕТ
Які ховались в тобі, с тих пір як ти прочитала
Сторінки життя, до прірви не впала.
Шукала лиш місця, де б не бачили люди
Гучної тиші, що оточила усюди.
Всі події замикаються в коло,
Ти скаженієш в нескінченному циклі,
В якому щастя постійно змінюється горем,
Треба повернути все, до чого ми так звикли.
Там, де ми не чуємо слова,
Бо вже йде коловоротом голова...
ПРИСПІВ
Зазирни за край та побач,
Що лишилось на щастя лиш трохи надій.
Не кричи, обійми та пробач,
Бо сльози не приведуть до здійснення мрій.
Брейк
До згубного краю,
Кроками малими,
Не чуєм, як час нас гукає,
Бо навколо лиш стіни.
Навіть лишившись один на один,
Чому ми не можемо підібрати ті самі слова,
Які іноди промовити не просто,
Від яких іде коловоротом голова.
ПРИСПІВ
Зазирни за край та побач,
Що лишилось на щастя лиш трохи надій.
Не кричи, обійми та пробач,
Бо сльози не приведуть до здійснення мрій.
пылает небосклон
От каждого твоего взгляда.
сжигаем все
От воспоминания к воспоминанию.
бесполезным казалось
Дойти до цели,
Открытые двери,
Осталось войти ..
Туда, где мы не слышим слова,
Уже идет круговоротом голова ...
ПРИПЕВ
Загляни за край и посмотри,
Что осталось к счастью лишь немного надежд.
Не кричи, объятия и прости,
Потому слезы не приведут к мечтам ...
куплеты
Которые прятались в тебе, с тех пор как ты прочитала
Страницы жизни, в пропасть не упала.
Искала лишь места, где бы не видели люди
Громкой тишине окружила везде.
Все события замыкаются в круг,
Ты бесишься в бесконечном цикле,
В каком счастье постоянно меняется горем,
Надо вернуть все, к чему мы так привыкли.
Там, где мы не слышим слова,
Уже идет круговоротом голова ...
ПРИПЕВ
Загляни за край и посмотри,
Что осталось к счастью лишь немного надежд.
Не кричи, объятия и прости,
Потому слезы не приведут к осуществлению мечты.
брейк
Пагубному края,
Шагами малыми,
Не слышим, как время нас зовет,
Потому что вокруг лишь стены.
Даже оставшись один на один,
Почему мы не можем подобрать те же слова,
Иногда сказать не просто,
От которых идет круговоротом голова.
ПРИПЕВ
Загляни за край и посмотри,
Что осталось к счастью лишь немного надежд.
Не кричи, объятия и прости,
Потому слезы не приведут к осуществлению мечты.