Під вітром кружляла Осінь бліда –
Інеєм вранці блистіло намисто
Її… Горіло вогнем золота
У плясі багряного Листя…
Краплями рос в павутинні ожив,
Край неба, мов ножем, собою пробив –
Перший промінь ранковий
За кромкою старого лісу…
Та сполохом в сутінках передранкових,
Що жерли осінньої ночі час
Мороками, - запалав! Запалив
Багряного Листя Пляс.
Во втором кружилась Осень бледная -
Инеем утром блестело ожерелье
Ее ... Горело огнем золота
В пляс багрового Листья ...
Каплями рус в паутине ожил ,
Край неба, как ножом , собой пробил -
Первый луч утренний
По кромкой старого леса ...
И набатом в сумерках предутренних ,
Что жрали осенней ночи время
Мрак , - возгорелся! зажег
Багрового Листья Плас .