Ще раз поглянути на тебе,
З тобою стрінутись ще раз,
У вечір, як зірки засяють в небі,
В осінній вечір, як тільки день погас.
Ще раз піти, удвох з тобою,
За руки взявшись, як колись,
В гаях стежками осінню сумною,
де перший раз ми давно зійшлись…
Прийде ще час коли затужиш ти за мною,
Прийде ще час, коли згадаєш наші дні,
Може тоді любов ти зрозумієш мою,
І може за ту любов вдячна будеш мені.
Поглянути у твої очі,
І слухати слова твої,
У сяйві місяця літньої ночі
Послухать ще як співають солов'ї.
Невже лише це тільки мрія?
Невже лише це тільки сни?
Чому, чому пропала вся надія,
зів'яла так, мов квіт навесні
Посмотри еще раз,
С тобой, чтобы получить снова,
Вечером, когда звезды сияют в небе,
Осенним вечером, как только день вышел.
Иди снова, двое с тобой,
Руками, взявшись как раз,
В рощах троп осенью грустно,
Где впервые мы собрались вместе ...
Придет еще время, когда ты моргаешь за меня,
Придет еще время, когда вы помните наши дни,
Пусть любит, тогда ты поймешь мою,
И, может быть, вы будете мне благодарны.
Посмотри на глаза,
И послушай свои слова,
В свете месяца летней ночи
Они также будут слушать соловей.
Это просто мечта?
Это просто мечта?
Почему, почему вся надежда исчезла,
Весна выцвет