Пливи, рибо, пливи –
ось твої острови,
ось твоя трава,
ось твоя стернова:
править твій маршрут,
шиє тобі парашут,
пасе тебе в глибині
при твоєму стерні.
Коли зелені зірки
падають в гирло ріки,
тоді твоя стернова
промовляє слова:
це ось – мої сни,
це – рибальські човни,
це – ніч, це – течія,
це – смерть, певно, моя.
Життя – це тиша й сміх.
Його стане на всіх.
Його вистачить всім –
всім коханням моїм.
Тому лети, рибо, лети –
я знаю всі мости,
знаю всі маяки,
роблю все навпаки.
Лише твої слова,
лише таємниці й дива,
лише сповідь і піст
в одному з портових міст.
Кохай, рибо, кохай,
хай безнадійно, хай,
хай без жодних надій –
радій, рибо, радій.
Любов варта всього –
варта болю твого,
варта твоїх розлук,
варта відрази й мук,
псячого злого виття,
шаленства та милосердь.
Варта навіть життя.
Не кажучи вже про смерть.
Плыви, рыба живая –
вот тебе острова,
вот и твоя трава
и твоя рулевая:
правит тебе маршрут,
шьет тебе парашют,
пасет тебя в глубине
у руля и на дне.
Когда изумрудом звезда
падает в реку, тогда
твоя рулевая судьба
говорит где-то у лба:
это вот – мои сны,
там лодки рыбачьи видны,
ночь, теченье воды,
смерть моя, темные льды.
Жизнь – тишина и смех.
Его достанет на всех.
Хватит его всем нам –
любимым, родным, друзьям.
Так лети в дали пусты –
я знаю твои мосты,
каждый твой верный брод,
хоть все у нас наоборот.
Но есть и слова твои
о чудесах и любви,
как таинства, что я чту
даже в шумном порту.
Люби, рыба, пусть так –
безнадежно, пустяк,
пусть без надежды путь –
радость свою не забудь.
Любовь не меньше земли –
ей не сказать "не боли",
она стоит твоих разлук,
отвращенья и мук,
воя бешеных псов,
отчаянья и добра.
Наших живых голосов.
И смерти, когда ей пора. (с) Julia Sheket
Flood, Rib, Flood -
here are your islands
here is your grass
here is your stern:
change your route
sewing you a parachute
shepherds you in the depths
with your stubble.
When the green stars
fall into the mouth of the river,
then your stern
says the words:
this is my dreams
it's fishing boats
it's night, it's a flow,
it's death, probably mine.
Life is silence and laughter.
It will be for everyone.
He will be enough for everyone -
all my love.
Therefore, fly, ribo, fly -
I know all the bridges
I know all lighthouses
I do the opposite.
Only your words
only secrets and miracles
only confession and fasting
in one of the port cities.
Kohi, ribo, kohi
let it be hopeless
let no hopes -
radium, ribo, radiant.
Love is worth all -
worth your pain
is your separation
worthy of disgust and torment
fogging evil wool
madness and mercy.
Even life is worth.
Not to mention death.
Fishes, fish live -
here is your island
that's your grass
and your steering:
guides you the route
sewing parachute to you
pasture you in the deep
at the helm and at the bottom.
When the star is emerald
falls into the river, then
your steering fate
says somewhere near the forehead:
this is my dreams
there fishing boats there are visible,
night, water flow
my death, dark ice.
Life is silence and laughter.
He will get it for everyone.
Give it to us all -
loved ones, family, friends.
So flying in the distance is empty -
I know your bridges
every one of your true fortune
though we all have the opposite.
But there are your words
about miracles and love
like the sacraments, that I honor
even in a noisy port.
Love, fish, let it be so -
hopelessly, trifle
let the path without hope -
do not forget your joy.
Love is no less than the earth -
she does not say "no pain"
it costs your separation
disgust and torment
war of mad dogs
despair and goodness.
Our live voices.
And death, when it's time for her. (c) Julia Sheket