Розкидані, розрізані і мінімум емоцій
тікаючи щосил, не обертайсь ніколи.
ти не дивилась в очі болю ще ні разу досі
ти розсипаєш навкруг себе темне коло
та ніч кричить тобі, що все тепер розбите
та ніч мовчить тобі, що є ще світлий шанс
а ти лежиш, страждаєш, бо й корита
нема давно у тебе, тільки декаданс.
і порожнеча, й безнадійна втома.
ні чай не допоможе, ні пісні.
і замість крапок знову ставиш коми.
і стіни рідні – сірі і тісні.
та розривають всі твої мовчання
багряні відблиски і холод за вікном.
напевно, літо це твоє останнє,
реальність виявляється не сном.
(с) степова. 05.06.2014
Рассеянный, разрезанный и минимальный эмоции
Бегясь повсюду, никогда не вращайся.
Вы не смотрели в глаза боли раньше
ты разбегаешь себя темным кругом
И ночь выкрикивает вам, что сейчас все сломано
и ночь молча
И ты лежишь, страдай, потому что впадины
Вы не были в вас долгое время.
И пустота, и безнадежная усталость.
Ни чай не поможет ни песни.
И вместо точек вы снова кладете кому.
И стены серые и плотные.
И нарушишь все свое молчание
Фиолетовый блики и холод снаружи.
Наверное, лето - ваше последнее,
Реальность не спит.
(в) Степи. 05.06.2014