Я собі жила, квіткою цвіла,
Бджілкою в садах літала.
І солодкий мед вольності пила,
Горя і біди не знала.
В конкурсах краси першою була.
Від очей моїх світ охкав,
Доки аж тебе на свій мед знайшла,
Наче добру ложку дьогтю.
Приспів:
Ложка дьогтю в діжці меду
Мед солодкий загірчить,
Але я без того меду
Вже не можу й дня прожить.
Ложка дьогтю в діжці меду
Мед солодкий загірчить,
Але я тепер без тебе,
Але я тепер без тебе
Вже не можу й дня прожить.
Прогуляв би я, певно, й сотню літ,
Жив би, може, й непогано.
Але ти мені засліпила світ
Поглядом з телеекрану.
І нікому я в світі не віддам
Свого щастя золотого.
А тепер скажу: "Я й не знаю сам,
Хто з нас мед, а хто з нас дьоготь".
Приспів (2)
Ложка дьогтю в діжці меду
Мед солодкий загірчить,
Але я без того меду
Вже не можу й дня прожить.
Ложка дьогтю в діжці меду
Мед солодкий загірчить,
Але я без твого меду,
Але я без твого дьогтю
Вже не можу й дня прожить.
Я себе жила, цветком цвела,
Пчелкой в садах летала.
И сладкий мед вольности пила,
Горя и беды не знала.
В конкурсах красоты первой была.
От глаз моих мир охал,
Пока до тебя на свой мед нашла,
Как хорошую ложку дегтя.
припев:
Ложка дегтя в бочке меда
Мед сладкий загирчить,
Но я без того меда
Не могу и дня прожить.
Ложка дегтя в бочке меда
Мед сладкий загирчить,
Но я теперь без тебя,
Но я теперь без тебя
Не могу и дня прожить.
Прогулял бы я, наверное, и сотню лет,
Жил бы, может, и неплохо.
Но ты мне ослепила мир
Взглядом с телеэкрана.
И никому я в мире не отдам
Своего счастья золотого.
А теперь скажу: "Я не знаю сам,
Кто из нас мед, а кто из нас деготь ".
Припев (2)
Ложка дегтя в бочке меда
Мед сладкий загирчить,
Но я без того меда
Не могу и дня прожить.
Ложка дегтя в бочке меда
Мед сладкий загирчить,
Но я без твоего меда,
Но я без твоего дегтя
Не могу и дня прожить.