В небі хмари мов птахи, здіймають крила
Несуть вони дощі й сніги, чорні і білі
У самоті біжать роки, а ми з тобою
Мов два високі береги, розділені рікою
На тихім плесі два човни, вода глибока,
Не можуть стрітися вони, ріка широка
У вирі зламано весло, гірко до болю,
Пливуть по річці два човни, наче дві долі.
Схилились верби до ріки, злетіло листя
Але не знають ті човни, куди їм плисти
На тому березі стою, не видно броду
Впаде розлука мов туман, на бистру воду.
In the sky clouds like birds, raising their wings
They carry rain and snow, black and white
Years go by in solitude, and we are with you
Like two high banks, separated by a river
On a quiet lake two boats, deep water,
They can't meet, the river is wide
The oar is broken in the vortex, bitter to the pain,
Two boats float on the river like two destinies.
The willows bent down to the river, the leaves flew
But they do not know the boats where to sail
I stand on the other bank, no ford is visible
Separation will fall like a fog, on clear water.