Здійнявся свист між сосен догори,
Впиваючись цвяха́ми в стрі́хи.
Я був сліпий і втратив півноги.
Тепер ламаю поглядом горіхи.
В оборі днів пашіла госторота
Відгадками, відлуннями мостами.
Моя душа на радості густа
Взяла дарунки від близького Лами.
І все іде не так як навмання,
І все що є, наповнене по вінця.
Я завжди там, де твориться знання.
Без наміру, що це комусь згодиться.
На скронях руд виковую сліди,
Вже не свої, а вже свого народу.
Тут все для всіх! Не пізно. Підійди,
Віддай усе й отримай нагороду.
09.03.2016
Был поднят свисток между сосной вверх,
Сжимать ногти в стрелах.
Я был слеп и потерял север.
Теперь я выгляжу чокнутым.
В разрыве дни мягкий госторот
Гости, эхо мостов.
Моя душа на радость толстого
Она взяла подарки с близкой ламы.
И все идет не как случайный,
И все заполнено короной.
Я всегда там, где делаются знания.
Без намерения это согласиться с кем -то.
На храмах руды я нахожу следы,
Не его собственный, а его народ.
Все здесь для всех! Не поздно. Появиться,
Дайте все и получите награду.
09.03.2016