не сердься, тату.
я просто без тями від нього
і його теплих пальців в холодну погоду.
він мене зігріває ще краще міцно-терпкого чаю.
заховаю в кишеню ключі від його двокімнатного раю,
де панує солодка тиша і ніким ще не зв’язана воля.
якщо добре прислухатись, можна почути дихання.
кожного нашого «кохаю» і «я з тобою».
заплітаються в радості пальці,
пересмикують мокре волосся.
ми з ним сума двох тангенсів,
сорок п’ять градусів кожен,
а простіше, нас тільки двоє в власному світі
без зла і ненависті,
де кожне слово – нова рима.
де кожна рима – новий подих.
а кожен дотик, нехай й незримий,
то шлях новий до нових сходжень.
© Соломія Бойко
08.12.12 р.
don't be angry, tattoo.
I'm just without you
I warm fingers in cold weather.
the wine is more beautiful than the tart tea.
I’m in the gut of keys of a two-room paradise,
de panuє licorice hush and no will is not called for.
I suppose that kindness is heard kindly;
our dermal “cough” and “I am with you”.
to swim in joy fingers,
remix wet hair.
with him the sum of two tangents,
forty p’yat degrees is leather,
but simpler, us tіlki dvє vlasnomu svіtі
without evil and hate
de leather the word is nova rome.
de dermis rome - a new approach.
and dotik is leather, nayh invisible,
then new to new shojen.
© Solomiya Boyko
12/08/12 p.