музика О. Осадчого
слова Юрія Рибчинського
Дні перемог і дні поразок.
В щасливі дні і дні сумні.
Іду з дитинства до Тараса,
несу думки свої земні.
Коли в душі моїй тривога,
коли в душі пекельний щем,
йду до нього, до живого,
у Всесвіт віршів і поем.
Крізь вітер злий карбую кроки.
І чую серцем кожну мить.
“Реве та стогне Дніпр широкий”,
щоб розбудити тих, хто спить.
“Реве та стогне Дніпр широкий”,
щоб розбудити тих, хто спить.
Ой червона ружа на чолі століть.
Ой крута та круча, де Тарас стоїть
Ой крута та круча, де стоїть Тарас
і крізь роки кличе, кличе, кличе нас.
Я не один іду до нього.
Ідуть до нього тисячі,
Неначе грішники до Бога,
Свої печалі несучі.
І доки в римах “Заповіту”
вогонь поезії не згас.
Той рух до сонця не спинити,
Бо зветься сонце те Тарас.
Ой червона ружа на чолі століть.
Ой крута та круча, де Тарас стоїть
Ой крута та круча, де стоїть Тарас
і крізь роки кличе, кличе, кличе нас.
І крізь роки кличе, кличе, кличе нас.
Іду крізь свята, і крізь будні,
крізь глум юрби і суєту.
Ні не в минуле, а в майбутнє
до тебе я, Тарасе, йду.
Ні не в минуле, а в майбутнє
до тебе я, Тарасе, йду.
До тебе… до тебе Тарасе…
До тебе йду…
music by O. Osadchy
words by Yuri Rybchynsky
Days of victories and days of defeats.
Happy days and days are sad.
I am going from Taras to my childhood
I carry my thoughts on earth.
When in my heart my anxiety
when in the soul the hell is sham
I go to him, to the living
in the universe of poems and poems.
Through the wind evil steps are taken.
And I hear the heart every moment.
"Roars and groans wide Dnepr",
to wake up those who sleep.
"Roars and groans wide Dnepr",
to wake up those who sleep.
Oh Red Guns at the head of centuries.
Oh, cool and steep, where Taras stands
Oh, cool and steep, where Taras stands
and calling through the years, calling, calling us.
I'm not alone to go to him.
Thousands go to him
Like sinners to God
Bear their sadness
And while in the rites of the "Testament"
the poetry fire did not go away.
That motion to the sun does not stop,
For the sun is called Taras.
Oh Red Guns at the head of centuries.
Oh, cool and steep, where Taras stands
Oh, cool and steep, where Taras stands
and calling through the years, calling, calling us.
And through the years he cries, he calls, he calls us.
I go through holidays and through everyday life
through the noise of crowds and vanity.
Not in the past, but in the future
I, Taras, go to you.
Not in the past, but in the future
I, Taras, go to you.
To you ... Taras to you ...
I'm coming to you ...