Станіслав Тельнюк
Чайка в морі кигиче,
Віє вітер в обличчя,
Кличуть хлопці–молодці
Запорожців із Січі.
Сині хвилі рядами
А у хлопців–молодців,
Чорні руки в кайданах,
Чорні ноги в колодці.
Гей, зозуля кувала,
Тільки долі не знала.
А нам доля неволю
Та канчук готувала.
І не раз і не вдруге
Вийдуть хлопці із лугу
Задрижать яничари
Од козацького „пугу”.
Де ви славні знамена,
Де ви ниви зелені.
Ми в неволі, в залізі
На турецькій галері.
Та не згасяться очі
Ми коритись не хочем!
Гей пірвем ми кайдани
Серед темної ночі!
Чайка в морі кигиче,
Чайка стогне і кличе
Де ж ви хлопці із лугу
Де ж ви хлопці із Січі.
Станислав Тельнюк
Чайка в море кигиче,
Дует ветер в лицо,
Зовут ребята молодцы
Запорожцев из Сечи.
Синие волны рядами
А у ребят-молодцов,
Черные руки в кандалах,
Черные ноги в колодке.
Эй, кукушка ковала,
Только судьбы не знала.
А нам судьба неволю
И кнут готовила.
И не раз и не второй раз
Выйдут ребята из щелочи
задрожат янычары
От казацкого "кнут".
Где вы славные знамена,
Где вы нивы зелени.
Мы в неволе, в железе
На турецкой галере.
Но не згасяться глаза
Мы подчиняться не хотим!
Эй пор в мы кандалы
Среди темной ночи!
Чайка в море кигиче,
Чайка стонет и зовет
Где же вы ребята из щелочи
Где же вы ребята из Сечи.