Там де бере початок дикий спалах
Нічних фантазій білий Колізей,
Там де втрачається наш час в примарах,
Складаємо ми спогади в музей.
Я монумент надії не зруйную,
Я обійму тебе - не плач, будь ласка.
Біжу...Я ані миті не марную
Мені не все одно – і то не є моя поразка...
Пробач мені за те, що я люблю.
Цвяхами долі щастя не забити
Зсередини себе не зупинити,
Ніколи твою постать не згублю
Серед мільйонів...
Бракує слів, нема за що схопитись,
Не вистача землі, що під ногами,
Хоч друзями із долею лишитись –
Не можна залишатись ворогами...
Пробач мені за те, що я люблю.
Цвяхами долі щастя не забити,
Пробач мені – і сум я наш втоплю
Чи бачиш світ? – ми варті вільно жити
Where the wild outbreak begins
Night Fantasy White Colosseum,
Where our ghost time is wasted,
We bring our memories to the museum.
I will not destroy the monument of hope,
I will hug you - don't cry, please.
I run ... I don't waste a moment
I do not care - and this is not my defeat ...
Forgive me for loving me.
The nails of happiness do not kill happiness
Do not stop yourself from within,
I will never lose your figure
Among the millions ...
Missing words, nothing to grab,
Not enough land underfoot
Although friends with fate remain -
You cannot remain enemies ...
Forgive me for loving me.
The nails of happiness do not kill happiness,
Forgive me - and I will drown our sorrows
Do you see the world? - we are worth living freely