Осінь, осінь, малюєш карту моїх падінь,
Застеляєш жовтим листям чорну глибочінь,
Осінь, осінь, я прошу тебе,
Побудь зі мною ще. І ще.
Яскравий твій сміх, розіб’є тишу пустоти,
Подаруєш хмари у склянці чистої води,
Останнім рейсом відправиш посмішку мені,
Прощавай, прощавай, мій сірий небокрай.
Я знаю, де я буду, я чую голос твій,
Я знаю, не забуду, тримай мене я твій.
Усі дерева наче пофарбовані вогнем,
Усі дороги розмиті вкрай дощем,
Ти маєш все, чому ж тоді втікаєш,
Постривай, я заварив для тебе чай.
І рівно через рік ти знов прийдеш у місто,
Тобі пасує це помаранчеве намисто,
І рівно через рік обіймеш знов так ніжно,
Розчиняюсь у кольорах,
А за вікном вже сніжно.
Сашко Чайковський, 2015 ©
Autumn, autumn, draw a map of my fall,
You lay yellow leaves of black depths,
Autumn, fall, I beg you
Stay with me yet. And more.
Your bright laugh will break the silence of emptiness
You give the clouds in a glass of clean water,
You will send a smile to me on the last flight
Goodbye, goodbye, my gray skyback.
I know where I am, I hear your voice
I know, I will not forget, keep me, I, yours.
All the trees are colored with fire,
All roads are blurred in extreme rain,
You have everything, why then you run away
Come on, I brew tea for you.
And exactly in a year you will come again to the city,
You are grateful to this orange necklace,
And exactly in a year you will embrace so gentle again,
Dissolve in colors
And behind the window is already snowy.
Sasha Tchaikovsky, 2015 ©