вітаю тебе
ми пережили цей нестерпний мороз
що таївся у наших кишенях
із просирілим насінням і смолистими цигарками
зрозумій одну просту річ
у нас поцілунки ніжні
немов зимою вилиці і вулиці засніжені
це мабуть найкраще що було колись у нас
але уже весна тому зараз не будемо про це
тепло проростає на шкірі намистом
я вкотре закохуюсь у твоє волосся навмисно
і ти мені сьогодні знову наснилася
як завжди було це під ранок вдосвіта
дивилась так пристрасно і палко
немов туман огортав оголене поле пізньою осінню
ми будемо кохатись словами на відстані
про те що потрібно просто мовчати
очима
навчи мене так
і буде цвісти щось у твоєму волоссі
де бджоли збиратимуть мед а діти суниці
ти вагітна моїми віршами
ця тиша вмирає цнотливою
пам'ятаю ці пізні пообідні ранки
коли ти стояла проти сонячного проміння
що лягала під шкіру шрамами
а я собі думав
боже яке ж вродливе це скупчення простору
мов вишні що налилися вогнями і стиглістю
доброго ранку розуме
тобі це вкотре наснилося
congratulations to you
we survived this unbearable frost
hidden in our pockets
with sprouted seeds and resinous cigarettes
understand one simple thing
we have tender kisses
as if in winter the cheekbones and streets are snowy
it's probably the best we've ever had
but it's spring so we won't talk about it now
heat germinates on the skin with a necklace
I fall in love with your hair again on purpose
and you dreamed of me again today
as always it was in the morning at dawn
looked so passionately and passionately
as if a fog enveloped a bare field in late autumn
we will love words at a distance
that you just need to keep quiet
eyes
teach me so
and something will bloom in your hair
where bees will collect honey and children strawberries
you are pregnant with my poems
this silence dies chaste
I remember those late afternoon mornings
when you stood against the sun's rays
lying under the skin with scars
and I thought to myself
God, how beautiful this cluster of space is
like cherries filled with lights and ripeness
good morning mind
you dreamed it again