ти знаєш у мені кружляє самотній вітер
він лоскоче траву пожовклу
знай що скоро осінь застигне на твоїх повіках
і сіллю морською проросте слізьми
у мені тепер втопилось загусле море
у пляшці з-під розлитого по венах вина
я одиноко там плаваю і мовчу
набравши у рота втомленої води
тебе поряд немає
ти залишалась
а я
давай не про мене
різко заболіло
сумом запекло і обійняло туго
вітром по оголенім свіжоскошенім полю
відірвалось і віднесло нашою пам'яттю
так тихо у твоєму світі
що аж градом бубонить спіле небо словами
розумієш коли ти по венах
приходила оголеним лезом
я зупиняв свій видих
я зупиняв всі зайві мовчанки
не потрібно
благаю
не потрібно
душити застуджене серце
крові немає уже там
вкотре випадеш втомленим снігом
ляжеш під ноги чужі і важкі
пережуй і завчасно виплюнь якщо не смакує
ковтай мене як причастя
ти щастя мого нещастя
зараз літо
але я вперто чекаю прийдешніх морозів
ти кажеш що пам'яттю будеш
забудеш лиш сонце прокинеться знову
відпливеш одна обійнявши востаннє
і на останок
я бажаю тобі любити по-справжньому
я бажаю тобі не падати і не вмирати
навіть коли сильно захочеться
навіть коли не буде про що розмовляти
на одинці із власним безмежним морем
де уже немає моєї води
You know I'm lounging in a lonely wind
he will tickle the grass of the twilight
Know that soon autumn will freeze on your eyelids
and the salt of the sea germinate with tears
now I was drowning over the sea
in a bottle of wine spilled over the veins
I'm lying there and swim there
typing in the mouth of tired water
you are not near you
you stayed
and I
let's not talk about me
sharply ill
the sadness was fierce and embraced tightly
the wind on the naked freshly squeezed field
was torn off and carried away by our memory
so quiet in your world
that by the hail a trumpet the heavens are spoken in words
You understand when you are on the veins
came with a bare blade
I stopped my breath
I stopped all the excessive silence
do not need
I beg you
do not need
choke a cold heart
there is no blood already there
you will fall down again with tired snow
You will lie under the feet of others and heavy
cut and spit out in advance if you do not like it
swallow me as a sacrament
you are the happiness of my misfortune
now summer
but I'm stubbornly waiting for the coming frosts
You say that you will remember the memory
forget the sun to wake up again
sailed one hug last time
and finally
I want to love you truly
I wish you not to fall or die
even if you really want to
even when there's nothing to talk about
on the one with its own boundless sea
where there is not my water already