Текст песни Роман Штігер - монамі
Просмотров
28
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
Для вашего ознакомления предоставлен текст песни Роман Штігер - монамі, а еще перевод песни с видео или клипом. Также вы можете прослушать песню онлайн
cкільки у собі ти виношувала ці рапотові
грози і короткочасні заморозки?
скільки у твоєму неслухняному волоссі
плуталось його обважнілих поглядів?
скільки мовчанок врешті-решт западало
у шпарини твоєї втомлений від сонця шкіри?
cкільки скільки скажи
будь ласка не потопай тишею у моїх очах
я не знаю як можна було так навмисно
втопитись у твоєму власному маренні
відлітаєш опадаєш і не повертаєшся
до себе обличчям ніколи
скажи мені де губиться сонця коріння
із світлом світання мого
де губи і сяйво блакиті
втопляться чи втомляться скажи?
де буде правда?
де буде віра?
скільки берегів оминув твій пароплав
і куди жбурляли його ці втомлені хвилі?
скільки сердець залишилось в намулі
на дні твого власного затерплого досвіду?
скільки днів ти втрачала спокій
і тинялась від пустих вулиць до рук обнадійливих?
скільки скільки скажи
і будь ласка не потопай тишею у моїх очах
я не знаю скільки було відкрито моїх ран
скільки було втрачено таємниць
і як би ж ти тільки знала
як я хочу любити цю близькість
яка рівна відстані між цими словами
і якої на жаль ніколи не буде між нами
монамі
до ре мі
як місяць співає самотньо
у мене вже не гояться рани
і де буде правда?
і де буде віра?
і де буде сонце сідати опісля цих слів?
грози і короткочасні заморозки?
скільки у твоєму неслухняному волоссі
плуталось його обважнілих поглядів?
скільки мовчанок врешті-решт западало
у шпарини твоєї втомлений від сонця шкіри?
cкільки скільки скажи
будь ласка не потопай тишею у моїх очах
я не знаю як можна було так навмисно
втопитись у твоєму власному маренні
відлітаєш опадаєш і не повертаєшся
до себе обличчям ніколи
скажи мені де губиться сонця коріння
із світлом світання мого
де губи і сяйво блакиті
втопляться чи втомляться скажи?
де буде правда?
де буде віра?
скільки берегів оминув твій пароплав
і куди жбурляли його ці втомлені хвилі?
скільки сердець залишилось в намулі
на дні твого власного затерплого досвіду?
скільки днів ти втрачала спокій
і тинялась від пустих вулиць до рук обнадійливих?
скільки скільки скажи
і будь ласка не потопай тишею у моїх очах
я не знаю скільки було відкрито моїх ран
скільки було втрачено таємниць
і як би ж ти тільки знала
як я хочу любити цю близькість
яка рівна відстані між цими словами
і якої на жаль ніколи не буде між нами
монамі
до ре мі
як місяць співає самотньо
у мене вже не гояться рани
і де буде правда?
і де буде віра?
і де буде сонце сідати опісля цих слів?
how much you carried these grunts with you
thunderstorms and short-term frosts?
how much in your naughty hair
confused by his weighted glances?
how many silences eventually subsided
have your skin tired of the sun?
as much as say
please do not immerse yourself in my eyes
I don't know how it was so intentional
to drown in your own delusion
you fly away and you don't come back
never face yourself
tell me where the sun's roots are lost
with the light of my glow
where lips and radiance are blue
Do you drown or get tired?
where will the truth be?
where will faith be?
how many shores did your steamer get past
and where did these tired waves take him?
how many hearts are left in the dead
on the bottom of your own stuck experience?
how many days have you been dormant
and wandered from the empty streets to the hands of hopeful ones?
how much how much say
and please do not sink the silence in my eyes
I don't know how many wounds were opened
how many secrets were lost
and how would you just know
how I want to love this closeness
which is equal to the distance between these words
and which unfortunately will never be between us
monks
by the way
as the moon sings lonely
I'm no longer healing wounds
and where will the truth be?
and where will faith be?
and where will the sun go after these words?
thunderstorms and short-term frosts?
how much in your naughty hair
confused by his weighted glances?
how many silences eventually subsided
have your skin tired of the sun?
as much as say
please do not immerse yourself in my eyes
I don't know how it was so intentional
to drown in your own delusion
you fly away and you don't come back
never face yourself
tell me where the sun's roots are lost
with the light of my glow
where lips and radiance are blue
Do you drown or get tired?
where will the truth be?
where will faith be?
how many shores did your steamer get past
and where did these tired waves take him?
how many hearts are left in the dead
on the bottom of your own stuck experience?
how many days have you been dormant
and wandered from the empty streets to the hands of hopeful ones?
how much how much say
and please do not sink the silence in my eyes
I don't know how many wounds were opened
how many secrets were lost
and how would you just know
how I want to love this closeness
which is equal to the distance between these words
and which unfortunately will never be between us
monks
by the way
as the moon sings lonely
I'm no longer healing wounds
and where will the truth be?
and where will faith be?
and where will the sun go after these words?