Текст песни Роман Штігер - через тисячі літ

а ти знаєш як протікає туга і біль
за тією людиною з якою ніколи не будеш поряд?
як вона звертається в клубок
у чеканні допоки хто-небудь
нарешті розв'яже ґудзи

коли не цілуєш її у пальці при першій же необхідності
коли не торкаєшся її втомленої шкіри
коли не зігріваєш її коли холодно
коли не вбираєш запаху її парфумів

спочатку потрібно нагріти ковдру
щоб вона зігрівала тебе до світання
спочатку потрібно розтопити лід
щоб мати змогу втамувати спрагу

це просто невірші
це просто прозорість
просто розумій усе як є
і вдихай мене порівно
бо кисень солодкий дурманить твій розум

я увесь відкритий розрізаний
ось витягай усе що залишилось
легені печінка вірші
а там ось і серце
яке сполохано вибилось із сил за тобою

усім так бракує часу
усім так бракує любові
одягайся якомога тепліше у мої думки і слова
вони світяться жаром у нічному небі

і зима прийшла у наші простирадла
і птахи кружлять повисли низько над хмарами
ранами біль
ранами сіль пече в'їдливо

прощай кінець зв'язку
попереду у нас ще ціла вічність
і ми обов'язково зустрінемось через тисячі літ
а ти просто будь собою
просто будь поряд думками хоча б
закриваю очі і бачу твої