Пройшли облака, радосна дуга сіяєт,
Пройшла вся тоска, світ нам блистаєт,
Веселіє сердечноє, чистий світ ведра,
Єслі миновал мрак і шум мирськаго вітра.
Прощай о, тоска, прощай, зля утроба,
Я на ноги встал, воскрес от гроба,
О, отрасле Давидовська, ти брег мні і кифа,
Ти радуга, жизнь, ведро мні, світ, олива.
Лежиш во гробі, празнуєш суботу,
По трудах тяжких, по кровавом поту.
Князь никоїх діл в тебі не іміїт,
Князь сего міра, што всіми владеєт.
О, неслиханни се сліди!
О, новий роде, роде побіди!
О, сине Давидов!
Сине Давидов, Лазаря возвавій
Із мудростей земних до небесной слави.
Убій тілесну і во мне работу,
Даждь мні с тобою празновать суботу,
Даждь мні ходити в твої сліди,
Даждь новий род сей побіди!
О, сине Давидов!
The clouds have passed, the joyful arc shines,
All longing has passed, the world shines for us,
Cheerful heart, pure world of buckets,
If the darkness and the noise of the worldly wind passed.
Farewell oh, longing, farewell, evil womb,
I got to my feet, rose from the grave,
Oh, Davidovskaya branch, you are the shore of me and kifa,
You are a rainbow, life, a bucket for me, peace, oil.
You lie in the tomb, you keep the Sabbath,
For hard work, for bloody sweat.
The prince of no deeds in you does not imitate,
The prince of this measure, who owns all.
Oh, unheard of traces!
Oh, new kind, kind of victory!
Oh, son of David!
Son of David, call Lazarus
From earthly wisdom to heavenly glory.
Kill the carnal and in me the work,
Rain me with you to celebrate the Sabbath,
Rain me to follow in your footsteps,
Rain is a new kind of victory!
Oh, son of David!