Ой горе тій чайці, чаєчці небозі,
Що вивела чаєняток при битій дорозі.
Ой йшли чумаченьки, весело співали,
Вони чайку ізігнали, чаєнят забрали.
А чаєчка в’ється, край дороги б’ється,
На колінця припадає, чумаків благає.
Ой ви чумаченьки, ви добрії люде,
Віддайте мні моїх діток, бо лихо вам буде.
Ой ти чайко, чайко, чаєчко ти наша,
Що із твоїх малих діток була добра каша.
А бодай ви, чумаченьки, у Крим не зходили,
Що ви моїх чаєняток в каші поварили.
А бодай ви, чумаченьки, щастя не діждали,
Що ви моїх чаєняток в кашу повкидали!
Oh, woe is the seagulls, whooping boys,
That led tea at a beaten path.
Oh, they were chumalinks, they sang funly,
They have seagulls and captured, chihenate taken away.
And the tip is knocking, the edge of the road is beating,
On a knee falls, Chumakh begs.
Oh, you are a boy, you are good people,
Give me my children, for you will be in distress.
Oh, you're chai, gay, you are ours
What of your little kids was a good porridge.
And if you, Chumachev, did not go to Crimea,
What did you cook my teas in porridge.
But if you, little children, did not wait for happiness,
What did you throw my teas in porridge!