« Якби ми могли »
Я не жалію. Просто так треба і крапка.
Море холодне, хвилі ламають причал.
І, навіть, якби ми могли почати усе з початку,
я б не почав…
Гасне багаття й нікому не треба знати,
що я потонув, вслухавшись в спів китів.
І, якщо вже не ти, то всі решта – вата.
І, якщо вже не ти, значить я цього сам хотів.
Дно холодне. Я вгруз по коліна в намул.
Цього моря лишилось іще на один ковток.
Я не знаю для чого я це утнув,
та тіло на берег, а пам’ять ховаю в пісок.
Шторм вгомони́ться. На днище судна хтось причепить латку.
Я не жалію, що залиши́в твій причал!
І, навіть, якби ми могли почати усе з початку,
я б не почав…
__________________________________________
[justforyoursoul|© Підфігурка…]
"Если бы мы могли"
Я не согласен. Просто так надо и точка.
Море холодное, волны разбивают причал.
И даже если бы мы могли начать все с самого начала,
Я не начал ...
Заполнение огня и никому не нужно знать,
То, что я утонул, слушая киты.
И, если нет, то все остальные - шерсть.
И, если вы не, нет, то я хотел этого.
Дно холодное. Я в колене в ягненке.
Это море было даже один глоток.
Я не знаю, что я скучаю по этому,
Но тело на берегу, и память скрывается в песке.
Шторм будет спокойным. На дне сосуда кто-то затрудняет патч.
Я не жаль, что оставил свой причал!
И даже если бы мы могли начать все с самого начала,
Я не начал ...
__________________________________________
[Простоforyoursoul | © underfigure ...]