Вечірнє небо догора.
І сум огорне...
Триває гра, одвічна гра
У біле й чорне.
Та несподівано зника
Останній промінь -
І розділяється ріка
На біле й чорне.
Стихія ночі на межі
Ріки і неба -
Мене запрошує любов
Пливти до тебе.
Вона в обійми забере,
Немов у човен...
Триває гра, одвічна гра
У біле й чорне.
Приспів:
Біле й чорне, біле й чорне, мов ріка...
Дотик губ твоїх, мелодія легка...
Я цілую - ти шепочеш: "Нічия!..
Хто із нас кохає більше - ти чи я?"
Пливем на білі береги,
Пливем із ночі,
Із повечірньої жаги
Куди захочем...
Нехай оманлива пора
Серця огорне -
Триває гра, одвічна гра
У біле й чорне.
Вечернее небо вверх.
И печаль ошеломлена ...
Игра продолжается, вечная игра
В белом и черном.
Но неожиданно исчезновение
Последний луч -
И река разделена
На белом и черном.
Элемент ночи на грани
Реки и небо -
Меня приглашают любовь
Плавай к тебе.
Она возьмет в руки руки,
Как в лодке ...
Игра продолжается, вечная игра
В белом и черном.
Припев:
Белый и черный, белый и черный, как река ...
Прикоснитесь к губам, мелодия легкая ...
Я целую - ты шепчу: «Никто! ..
Кто из нас любит больше - ты или я? "
Плавать на белых берегах,
Мы плывут с ночи,
Из зеленой жажды
Где я хочу ...
Пусть это будет обманчивым временем
Сердцы будут ошеломлены -
Игра продолжается, вечная игра
В белом и черном.