1. Каюсь, каюсь, тепер і завжди, * Що себе на загибель лишив я, * Що не можу зректися суєти * І у небі не втримують крила.
Пр. Боже мій, Всемогутній єси, * Слово мов, не відвертайсь від мене * І з любові лиш душу спаси, * Плаче серце безпутнє й шалене.
2. Я терпіння краплини складу * І мов колос вирощую віру * Я з надією в храм Твій іду * Бо це Ти освятив мою ліру
1. Каюсь , каюсь , теперь и всегда , Что себя на гибель оставил я , Что не могу отречься суеты * И в небе не удерживает крылья.
Пр . Боже мой , Всемогущий еси, * Слово дескать, не отвращайся сообществе И из любви лишь душу спаси , * Плачет сердце беспутной и безумное .
2. Я терпения капли состава * И как колос выращиваю веру * Я с надеждой в храм Твой иду * Потому что это Ты освятил мою лиру