Ти вип”єш геть багато горілки чи текіли,
І виведеш за руку мене на свій балкон.
Без жодних дорікань я – можливо не до діла –
Наллю іще текіли і простягну лимон.
Крізь пелену сп’яніння зеленими зірками
Вивчатимеш мій образ, немов у перший раз.
В довершеній картині з розмитими мазками
Якийсь художник з неба увіковічив нас.
І навіть якщо раптом в хмільній гарячій млості
Судомно ти забудеш, яке моє ім”я,
Із трепетом всесвітнім притягнеш за волосся
І прошепочеш в губи тихесенько: “Моя…”
You drink a lot of vodka or tequila,
And bring me out by the hand to your balcony.
Without any criticism I - maybe out of business -
Pour some more tequila and reach for the lemon.
Through the diaper intoxication of green stars
You will study my image for the first time.
In perfect picture with blurred strokes
An artist from heaven immortalized us.
And even if suddenly in a tumultuous hot litter
Judicially you will forget what my name is,
With awe the world will pull your hair
And you will whisper softly into your lips: "My ..."