Ти заповзеш, нечутний, ніби вуж,
у золоті дзеркала установи,
поправиш ружу й посміх Казанови
і сам собі накажеш: кроком руш
Приспів (2):
Ти заповзеш, нечутний, ніби вуж,
у золоті дзеркала установи,
до кабінету, де — вершина змови.
Тебе чекає мрець — очей не мруж.
Ти заповзеш, нечутний, ніби вуж,
у золоті дзеркала установи.
Ти, вихопивши револьвер із руж,
спрямуй на нього дуло тридюймове.
Приспів (2)
Ти станеш в цю хвилину шестикрилим,
а він повільно зсунеться на килим,
потягне канделябр і паламар.
Ти скинеш рукавички (щойно з пральні)
і, розпізнавши натяки астральні,
почуєш, як видзенькує комар.
Приспів (2)
You make it, silent, as if it were
in the golden mirror of the institution,
You will correct the shotgun and the smile of Kazanov
and you yourself will punish: the step of the road
Chorus (2):
You make it, silent, as if it were
in the golden mirror of the institution,
to the office, where is the summit of conspiracy.
You are waiting for the dream - the eyes are not muzzled.
You make it, silent, as if it were
in the golden mirror of the institution.
You, snatching a gun revolver
bring a three-inch muzzle to him.
Refrain (2)
You will become at this moment six-winged
and he slowly moves on the carpet
pull the candelabrum and the palmar.
You'll drop your gloves (just from the laundry)
and, recognizing the hints of the astral,
You will hear how the mosquito moles.
Refrain (2)