Ми всі кролики
В смердючій клітці,
Ми можем дихати,
Не маєм, що їсти.
В нас вбили бажання
Рухатись далі,
Бо це суперечить
Суспільній моралі...
Ми всі кролики
В смердючій клітці,
Ми все розумієм,
Не можем сказати,
Вони всі великі,
Розумні і гарні,
І ми проживаєм
У їхніх сандальках...
Не хочеш - не дихай,
Боїшся - вмирай,
Бо ти - тільки м'ясо,
Для тебе це рай.
Порубана совість,
Поламаний я,
Тепер тільки ми,
Мовчи і вмирай.
Колись прийде момент -
Ти вийдеш із клітки,
Тебе понесуть,
Щоб тихо прибити.
А потім всім скопом
Тебе будуть їсти,
Бо ти - просто м'ясо
З смердючої клітки.
Я не думаю, що хтось
Хотів бути кращим,
Всі просто хотіли
Бути вверху,
Щоб зверху дивитись,
Як ти будеш жити
З заклеєним ротом,
Хотіти до них.
Бо ти - тільки кролик
З смердючої клітки,
З заклеєним ротом,
Не маєш що їсти.
Ти просто забавка
В дитячих руках,
Мовчи і кивай,
Колись буде рай.
Мы все кролики
В вонючей клетке,
Мы можем дышать,
Не имеем, что есть.
У нас убили желание
Двигаться дальше,
Потому что это противоречит
Общественной морали ...
Мы все кролики
В вонючей клетке,
Мы все понимаем,
Не можем сказать,
Они все большие,
Умные и красивые,
И мы проживаем
В их сандальки ...
Не хочешь - не дыши,
Боишься - умирай,
Ты - только мясо,
Для тебя это рай.
Изрублена совесть,
Поломанный я,
Теперь только мы,
Молчи и умирай.
Когда придет момент -
Ты выйдешь из клетки,
Тебя понесут,
Чтобы тихо прибить.
А потом всем скопом
Тебя будут есть,
Ты - просто мясо
С вонючей клетки.
Я не думаю, что кто-то
Хотел быть лучшим,
Все просто хотели
Быть вверху,
Чтобы сверху смотреть,
Как ты будешь жить
С заклеенным ртом,
Хотеть к ним.
Ты - только кролик
С вонючей клетки,
С заклеенным ртом,
У тебя есть.
Ты просто игрушка
В детских руках,
Молчи и кивай,
Когда будет рай.