Благаю, забери мене звідси якнайдалі та відвези туди, де залишимося
тільки ми удвох.
Тримай мене за руки, зігрій мої долоні, змусь знову
посміхатися та мріяти, змусь відчувати вагу твоїх слів, зроби щастя
тілесним.
Благаю, навчи тримати тебе міцно, ніколи не відпускаючи, навчи
вірити у казки та хепі-енди, навчи не озиратися.
Благаю... Цілуй, торкайся, песть, видихай мільярдами частинок своє тепло та даруй його
мені І молю кохай.
Щоночі, лягаючи далеко за північ та
усвідомлюючи власну самотність, я мимоволі зіштовхуюся з думкою про те,
що навряд хотів би сказати всі ці слова ще комусь окрім тебе, адже ти,
як ніхто інший, для мене була справжньою, не зітканою з молекул-знаків і куди
вагомішою, ніж усе, що може мати значення.
Кажуть, що людина живе
на 75 відсотків мріями і тільки на 25 виходячи з реальних фактів.
Саме через це ти змушена любити мене.
ЛЮБИ! Мені страшенно не хочеться, щоб
ти й надалі залишалася моєю мрією…
I beg, take me away from here as far as I can and take it to where we are left
only we are together
Hold my hands, warm my palms, come back again
smile and dream, feel the weight of your words, make happiness
bodily
I beg, teach you to keep you strong, never let go, teach
Believe in fairy tales and hep-endy, do not be afraid to look around.
I pray ... Kiss, touch, smell, leave it out with billions of particles and give it heat
I'll pray for you.
Every night, going far north and out
Realizing my own loneliness, I involuntarily confront the idea that
which is unlikely to say all these words to someone other than you, because you,
like nobody else, was real for me, not woven from the molecules of symbols and where
more important than anything that might matter.
They say that a person lives
by 75 percent for dreams and only for 25 based on real facts.
That's why you have to love me.
ANYTHING! I do not really want to
you continued to be my dream ...