Текст песни Марія Дачковська - Ностальгія
Просмотров
62
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
Для вашего ознакомления предоставлен текст песни Марія Дачковська - Ностальгія, а еще перевод песни с видео или клипом. Также вы можете прослушать песню онлайн
Ці тремтливі створіння витанцьовуватимуть на моїй шкірі.
Щоразу, як чутиму акордеон, моє серце вертатиме до Монмартру.
Як же складно зі мною було б психіатру,
Ці тремтливі створіння витанцьовуватимуть по всім тілі.
Трохи нот - очі стануть змокрілі.
А повіки - ті украй обважнілі.
По катарсис не треба нам йти до театру.
У "Шекспіра" знайшли б трохи арту.
У готельнім номері - дії.
В серці ж моєму - океан ностальгії.
Ти мене пригорнеш до червоного светру
Таку мовчазну - здавалося б, мертву.
Й підборіддя тобі лоскотатимуть вії.
На постелі моїй засинатимуть мрії.
Й не поплакати зараз тобі у жилетку.
Краще б я на Сейнт Ен лишила монетку,
І пішли б до Булонського лісу дивитись, які там повії.
Та на нашій Сейнт Ен - ані центу.
Лиш чекає свого моменту
У безкінечному відчаї й меланхолії
Заблукалий кусень душі.
Аби розшукати РотОнду й місця Амелі.
Аби знову пройтися по РіволІ.
23.05.2013
(с) Марія Дачковська
Щоразу, як чутиму акордеон, моє серце вертатиме до Монмартру.
Як же складно зі мною було б психіатру,
Ці тремтливі створіння витанцьовуватимуть по всім тілі.
Трохи нот - очі стануть змокрілі.
А повіки - ті украй обважнілі.
По катарсис не треба нам йти до театру.
У "Шекспіра" знайшли б трохи арту.
У готельнім номері - дії.
В серці ж моєму - океан ностальгії.
Ти мене пригорнеш до червоного светру
Таку мовчазну - здавалося б, мертву.
Й підборіддя тобі лоскотатимуть вії.
На постелі моїй засинатимуть мрії.
Й не поплакати зараз тобі у жилетку.
Краще б я на Сейнт Ен лишила монетку,
І пішли б до Булонського лісу дивитись, які там повії.
Та на нашій Сейнт Ен - ані центу.
Лиш чекає свого моменту
У безкінечному відчаї й меланхолії
Заблукалий кусень душі.
Аби розшукати РотОнду й місця Амелі.
Аби знову пройтися по РіволІ.
23.05.2013
(с) Марія Дачковська
These trembling creatures will dance on my skin.
Each time I hear an accordion, my heart will return to Montmartre.
How difficult it would be to me a psychiatrist
These trembling creatures will dance all over the body.
A bit of music - the eyes will become wet.
And for eyelids - those are extremely weighed.
By catharsis we do not have to go to the theater.
At Shakespeare would find a bit of art.
The hotel room has activities.
In my heart is the ocean of nostalgia.
You wrap me to a red sweater
Such silent - seemingly dead.
And your chin will tickle your eyelashes.
On my bed, dreams will fall.
And do not cry now in your waistcoat.
It would be better if I took a coin on St. Ying
And I would go to the Boulogne Forest to see what prostitutes there.
But on our St. Yen - not a cent.
Only waiting for its moment
In endless despair and melancholy
A blunder of soul.
To find the Rothond and the Amelian places.
To go back to Rivoli again.
23.05.2013
(c) Maria Dachkovska
Each time I hear an accordion, my heart will return to Montmartre.
How difficult it would be to me a psychiatrist
These trembling creatures will dance all over the body.
A bit of music - the eyes will become wet.
And for eyelids - those are extremely weighed.
By catharsis we do not have to go to the theater.
At Shakespeare would find a bit of art.
The hotel room has activities.
In my heart is the ocean of nostalgia.
You wrap me to a red sweater
Such silent - seemingly dead.
And your chin will tickle your eyelashes.
On my bed, dreams will fall.
And do not cry now in your waistcoat.
It would be better if I took a coin on St. Ying
And I would go to the Boulogne Forest to see what prostitutes there.
But on our St. Yen - not a cent.
Only waiting for its moment
In endless despair and melancholy
A blunder of soul.
To find the Rothond and the Amelian places.
To go back to Rivoli again.
23.05.2013
(c) Maria Dachkovska