Текст песни Марiя Бурмака - Я люблю Твої кроки
Просмотров
17
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
Для вашего ознакомления предоставлен текст песни Марiя Бурмака - Я люблю Твої кроки, а еще перевод песни с видео или клипом. Также вы можете прослушать песню онлайн
слова: Оксана Пахльовська
Я люблю твої кроки у тихих садах,
Де троянди густі, мов туман біля вікон,
Молодесенький місяць і срібний наш дах
І неторканий смуток родинних реліквій.
Може це все приснилось комусь і колись,
Цих садів нереальних причаєний подих,
Ти забутий навіки, ти рідний до сліз,
Я люблю твої кроки у тиші по сходах.
Ці троянди чекають давно не тебе,
Хто там знає, що їм може й сто навіть років,
Я люблю твої кроки ніколи й ніде.
Я люблю твої кроки, люблю твої кроки.
Я люблю твої кроки нізвідки вночі
В тих садах, де немає ні саду, ні дому,
Але є ще ті сходи і є ті ключі,
Лиш дверей не відчинить ніхто і нікому.
Я люблю твої кроки у тихих садах,
Де троянди густі, мов туман біля вікон,
Молодесенький місяць і срібний наш дах
І неторканий смуток родинних реліквій.
Може це все приснилось комусь і колись,
Цих садів нереальних причаєний подих,
Ти забутий навіки, ти рідний до сліз,
Я люблю твої кроки у тиші по сходах.
Ці троянди чекають давно не тебе,
Хто там знає, що їм може й сто навіть років,
Я люблю твої кроки ніколи й ніде.
Я люблю твої кроки, люблю твої кроки.
Я люблю твої кроки нізвідки вночі
В тих садах, де немає ні саду, ні дому,
Але є ще ті сходи і є ті ключі,
Лиш дверей не відчинить ніхто і нікому.
слова: Оксана Пахлевская
Я люблю твои шаги в тихих садах,
Где розы густые, как туман у окон,
Молоденький месяц и серебряный наша крыша
И нетронутый грусть семейных реликвий.
Может это все приснилось кому-то и когда-то,
Этих садов нереальных затаенной дыхание,
Ты забыт навеки, ты родной до слез,
Я люблю твои шаги в тишине по лестнице.
Эти розы ждут давно не тебя,
Кто там знает, что им может и сто даже лет,
Я люблю твои шаги никогда и нигде.
Я люблю твои шаги, люблю твои шаги.
Я люблю твои шаги ниоткуда ночью
В тех садах, где нет ни сада, ни дома,
Но есть еще те лестницы и есть те ключи,
Только двери не откроет никто и никому.
Я люблю твои шаги в тихих садах,
Где розы густые, как туман у окон,
Молоденький месяц и серебряный наша крыша
И нетронутый грусть семейных реликвий.
Может это все приснилось кому-то и когда-то,
Этих садов нереальных затаенной дыхание,
Ты забыт навеки, ты родной до слез,
Я люблю твои шаги в тишине по лестнице.
Эти розы ждут давно не тебя,
Кто там знает, что им может и сто даже лет,
Я люблю твои шаги никогда и нигде.
Я люблю твои шаги, люблю твои шаги.
Я люблю твои шаги ниоткуда ночью
В тех садах, где нет ни сада, ни дома,
Но есть еще те лестницы и есть те ключи,
Только двери не откроет никто и никому.