Листя жовтня не спішить за модою,
Відокремив небо від землі,
Місто топить лід у віскі з колою,
Ртуть слухняно приповзла в нулі.
Я гортаю злі повідомлення,
Перечитуючи сотні раз:
Ти моя, чи то лише захоплення?..
Ти - мені прохання чи наказ?..
Приспів:
Я так боюсь тих часів,
Коли ночами я не сплю,
Кохав чиюсь, не свою,
Не мою, чому?..
Завжди свіжі квіти переходами,
Я вже, навіть, знаю де твої.
Місто гоїть голод бутербродами,
Залишаючи на чай дрібні...
І тобі так само важко дихати,
І твої безсоння не пусті,
Ще трохи часу і можна з'їхати -
Рішення бувають не прості...
Листья октября не спешит за модой,
Отделил небо от земли,
Город топит лед в виски с колой,
Ртуть послушно приползла в нуле.
Я листаю злые сообщения
Перечитывая сотни раз:
Ты моя, то только восхищение? ..
Ты - мне просьбу или приказ? ..
припев:
Я так боюсь тех времен,
Когда по ночам я не сплю,
Любил чью, не свою,
Не мою, почему? ..
Всегда свежие цветы переходами,
Я уже даже знаю где твои.
Город лечит голод бутербродами,
Оставляя на чай мелкие ...
И тебе так же трудно дышать,
И твои бессонница не пустые,
Еще немного и можно сойти -
Решение бывают непростые ...