сл. Надія Приходько, муз.: Богдан Весоловський
Коли б хто знав, які то ночі
У нашім краї чарівні,
Верба схилила стан дівочий
На сині води весняні.
Знизала з хвиль собі намисто,
Когось чекає край села,
Дістала жмут зірок вогнистих,
Пестливо тулить до чола.
Скотився місяць з небозводу,
Узув перлисті сап'янці,
І до верби, тієї вроди,
Шукає броду у ріці....
Коли б хто знав, які то ночі
У нашім краї чарівні,
Верба схилила стан дівочий
На сині води весняні.
Сорта Надия Приходко, Музыка: Богдан Весоловский
Если кто -нибудь знал, какие ночи
На нашей земле очарователен,
Уиллоу поклонилась девичьим штату
В синей воде весна.
Пожимал плечами от волн на себя ожерелье,
Кто -то ждет края деревни,
Получил пачку звезд огня,
Это нежно на лоб.
Катился с луны с неба,
Привязанный жемчужный сапиет,
И к иве такого рода,
Ищу Форд в реке ....
Если кто -нибудь знал, какие ночи
На нашей земле очарователен,
Уиллоу поклонилась девичьим штату
В синей воде весна.