ще б затриматись, повільно танути в пітьмі
усе що було досі чорним
розправило дійсні кольори.
я ладен усе життя дивитись,
але постійні болі в голові.
я став чутливіший до зміни,
але як і раніше замикаюсь у собі .
ще б затриматись на трохи і зникнути на завжди
усе що різало так душу проростає у пісні
мене не лякає цей дикий спокій, мені тут краще ніж завжди
мене не лякає цей дикий спокій, мені тут краще ніж завжди
але тримає міцно розум і я майже втратив віру у сни
тут я дійсно бачу
мені не потрібні більш слова
тут я відчуваю
це мій дім
це мій дім
моя земля
тут я завжди буду одним цілим
тут у мене завжди буду крила
мене ніколи не залишать в стороні
лише повір собі
ще б затриматись на трохи
і повільно зникнути
але чому боюся я
не встигнути назад
еще бы задержаться, медленно таять во тьме
все что было до сих пор черным
расправило действительны цвета.
я готов всю жизнь смотреть,
но постоянные боли в голове.
я стал более чувствителен к изменению,
но по-прежнему замыкаюсь в себе.
еще бы задержаться на несколько и исчезнуть навсегда
все что резало так душу прорастает в песне
меня не пугает этот дикий покой, мне здесь лучше всегда
меня не пугает этот дикий покой, мне здесь лучше всегда
но держит крепко ум и я почти потерял веру в сны
здесь я действительно вижу
мне не нужны более слова
здесь я чувствую
это мой дом
это мой дом
моя земля
здесь я всегда буду одним целым
здесь у меня всегда буду крылья
меня никогда не оставят в стороне
только поверь себе
еще бы задержаться на несколько
и медленно исчезнуть
но почему боюсь я
не успеть назад