Текст песни Іван Франко - Раз зійшлися ми случайно...
Просмотров
21
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
Для вашего ознакомления предоставлен текст песни Іван Франко - Раз зійшлися ми случайно..., а еще перевод песни с видео или клипом. Также вы можете прослушать песню онлайн
Раз зійшлися ми случайно,
Говорили кілька хвиль -
Говорили так звичайно,
Мов краяни, що нечайно
Здиблються з-за трьохсот миль.
Я питав про щось такеє,
Що й не варт було питать,
Говорив щось про ідеї -
Та зовсім не те, не теє,
Що хотілося сказать.
Звільна, стиха ти, о пані,
І розсудно річ вела;
Ми розстались, мов незнані,
А мені ти на прощанні
І руки не подала.
Ти кивнула головою,
В сінях скрилася як стій;
Я ж мов одурілий стою
І безсилий за тобою
Шлю в погоню погляд свій.
Чує серце, що в тій хвилі
Весь мій рай був тут - отсе!
Два-три слова, щирі, милі
І гарячі, були б в силі
Задержать його на все.
Чує серце, що програна
Ставка вже не верне знов...
Щось щемить в душі, мов рана:
Се блідая, горем п'яна,
Безнадійная любов.
Говорили кілька хвиль -
Говорили так звичайно,
Мов краяни, що нечайно
Здиблються з-за трьохсот миль.
Я питав про щось такеє,
Що й не варт було питать,
Говорив щось про ідеї -
Та зовсім не те, не теє,
Що хотілося сказать.
Звільна, стиха ти, о пані,
І розсудно річ вела;
Ми розстались, мов незнані,
А мені ти на прощанні
І руки не подала.
Ти кивнула головою,
В сінях скрилася як стій;
Я ж мов одурілий стою
І безсилий за тобою
Шлю в погоню погляд свій.
Чує серце, що в тій хвилі
Весь мій рай був тут - отсе!
Два-три слова, щирі, милі
І гарячі, були б в силі
Задержать його на все.
Чує серце, що програна
Ставка вже не верне знов...
Щось щемить в душі, мов рана:
Се блідая, горем п'яна,
Безнадійная любов.
Раз сошлись мы случайно,
Говорили несколько волн -
Говорили так конечно,
Как земляки, что нечайный
Здиблються из-за трехсот миль.
Я спрашивал о чем-то,
Что и стоило спрашивать,
Говорил что-то о идеи -
И совсем не то, не того,
Что хотелось сказать.
Медленно, тихо ты, госпожа,
И изречения дело вела;
Мы расстались, как неизвестные,
А мне ты на прощанье
И руки не подала.
Ты кивнула головой,
В сенях скрылась неподвижен;
Я как одурела стою
И бессилен за тобой
Шлю в погоню взгляд свой.
Чует сердце, что тотчас
Весь мой рай был здесь - Вот это!
Два-три слова, искренние, милые
И горячие, были бы в силе
Задержать его на все.
Чует сердце, что проиграна
Ставка уже не вернет снова ...
Что-то щемит в душе, как рана:
Это блидая, горем пьяная,
Безнадийная любовь.
Говорили несколько волн -
Говорили так конечно,
Как земляки, что нечайный
Здиблються из-за трехсот миль.
Я спрашивал о чем-то,
Что и стоило спрашивать,
Говорил что-то о идеи -
И совсем не то, не того,
Что хотелось сказать.
Медленно, тихо ты, госпожа,
И изречения дело вела;
Мы расстались, как неизвестные,
А мне ты на прощанье
И руки не подала.
Ты кивнула головой,
В сенях скрылась неподвижен;
Я как одурела стою
И бессилен за тобой
Шлю в погоню взгляд свой.
Чует сердце, что тотчас
Весь мой рай был здесь - Вот это!
Два-три слова, искренние, милые
И горячие, были бы в силе
Задержать его на все.
Чует сердце, что проиграна
Ставка уже не вернет снова ...
Что-то щемит в душе, как рана:
Это блидая, горем пьяная,
Безнадийная любовь.