Текст песни Іван Байдак - Хто вона
Просмотров
40
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
Для вашего ознакомления предоставлен текст песни Іван Байдак - Хто вона, а еще перевод песни с видео или клипом. Также вы можете прослушать песню онлайн
Дивишся на неї і думаєш: хто вона,
чому стала саме такою,
які події цьому зарадили і чому не зустрів її раніше,
коли, вона, ймовірно, була ще зовсім іншою?
Чим вона живе і чого чекає,
що любить і чого не може терпіти,
чи палить: як часто і навіщо?
Які її основні принципи та найзаповітніші мрії,
чи буде відповідати на твої запитання і чи взагалі тобі вірить?
Тобі цікаво, чи планує свої координати,
чи має якийсь план чи намір,
чи бодай формулу власного щастя.
З практичного, що любить: чай чи каву,
довгі нічні розмови чи терпкі мовчання,
як переживає холодні ранки
і чи потрібні їй твої зізнання.
А вас попереду чекають довгі списки:
пропущені трамваї, нічні повернення і прогулянки пішки,
некомпостовані квитки та абонементи, туристичні магніти і відкритки,
плакати улюблених гуртів і спільні молитви, телефонні рахунки, історії переписки.
А потім вона скаже, що її більше не зачіпають твої вірші,
не хвилюють сутінки і не заводять недопиті ковтки вина,
скаже, що вини ТВОЄЇ в цьому нема
і що на неї не діють доторки і твій голос,
і поки трамвай ітиме по колії,
ти уважно ловитимеш її погляд,
щоб поволі, втрачаючи розум,
дійти до того, що
ми з одними вдаємо, що у щось віримо, з іншими залишаємось холодними звірами,
у цьому немає ЇЇ вини, вона вийде на наступній зупинці,
вона пройде повз образи і зради, синці і шрами,
вона пройде все, щоб більше не каятись в храмах.
Вона збереже гордість, щоб більше ніколи не оббивати чужі пороги,
у неї немає часу на тебе, у тебе немає часу на цю прохолоду.
Ти ж завжди змушував себе забувати дорогу,
зрештою, як усім порядним поетам, тобі личить вранці зникати за рогом.
чому стала саме такою,
які події цьому зарадили і чому не зустрів її раніше,
коли, вона, ймовірно, була ще зовсім іншою?
Чим вона живе і чого чекає,
що любить і чого не може терпіти,
чи палить: як часто і навіщо?
Які її основні принципи та найзаповітніші мрії,
чи буде відповідати на твої запитання і чи взагалі тобі вірить?
Тобі цікаво, чи планує свої координати,
чи має якийсь план чи намір,
чи бодай формулу власного щастя.
З практичного, що любить: чай чи каву,
довгі нічні розмови чи терпкі мовчання,
як переживає холодні ранки
і чи потрібні їй твої зізнання.
А вас попереду чекають довгі списки:
пропущені трамваї, нічні повернення і прогулянки пішки,
некомпостовані квитки та абонементи, туристичні магніти і відкритки,
плакати улюблених гуртів і спільні молитви, телефонні рахунки, історії переписки.
А потім вона скаже, що її більше не зачіпають твої вірші,
не хвилюють сутінки і не заводять недопиті ковтки вина,
скаже, що вини ТВОЄЇ в цьому нема
і що на неї не діють доторки і твій голос,
і поки трамвай ітиме по колії,
ти уважно ловитимеш її погляд,
щоб поволі, втрачаючи розум,
дійти до того, що
ми з одними вдаємо, що у щось віримо, з іншими залишаємось холодними звірами,
у цьому немає ЇЇ вини, вона вийде на наступній зупинці,
вона пройде повз образи і зради, синці і шрами,
вона пройде все, щоб більше не каятись в храмах.
Вона збереже гордість, щоб більше ніколи не оббивати чужі пороги,
у неї немає часу на тебе, у тебе немає часу на цю прохолоду.
Ти ж завжди змушував себе забувати дорогу,
зрештою, як усім порядним поетам, тобі личить вранці зникати за рогом.
Посмотри на нее и подумай: кто она,
Почему он стал таким же,
Какие события утоляли и не встречали его раньше,
Когда она, вероятно, была еще разной?
Что она живет и что ждет,
это любит и что не может терпеть,
Вы курите: как часто и почему?
Каковы его основные принципы и самые заветные мечты,
Будет ли ваш вопрос ответить и вы верите в вас?
Вы задаетесь вопросом, планы ли ваши координаты,
Есть ли план или намерение
Есть ли формула вашего собственного счастья.
От практического, которая любит: чай или кофе,
длинные ночные разговоры или тишина пирога,
Как испытывает холодные утра
И требуется ли ваше признание.
И вы ждете длинных списков:
Пропущенные трамваи, ночь возвращается и ходит пешком,
Безупортивные билеты и подписки, туристические магниты и открыты,
Плакаты любимых групп и совместных молитв, телефонных аккаунтов, история соответствия.
И тогда она скажет, что она больше не влияет на ваши стихи,
Не волнуйтесь сумеречными и не начинаем садиться в маленькие вина,
сказал бы, что ваша вина в этом не
И это касается, и ваш голос не действует на него,
И пока трамвай собирается на трек,
Вы осторожно поймаете ее взглядом,
Замедлить разум,
достичь того, что
Мы также делаем это в то, что вы верите, с другими остаются холодными зверими,
В этом нет вины, он придет на следующую остановку,
Это пройдет мимо изображений и предательства, синяки и шрамы,
Он пройдет все, чтобы больше не храниться в храмах.
Она сохранит гордость, чтобы никогда не встряхнуть чужие пороги,
У нее нет времени на вас, у вас нет времени на это круто.
Вы всегда заставляете себя забыть дорогу,
В конце концов, как весь приличный поэт, вы исчезните утром.
Почему он стал таким же,
Какие события утоляли и не встречали его раньше,
Когда она, вероятно, была еще разной?
Что она живет и что ждет,
это любит и что не может терпеть,
Вы курите: как часто и почему?
Каковы его основные принципы и самые заветные мечты,
Будет ли ваш вопрос ответить и вы верите в вас?
Вы задаетесь вопросом, планы ли ваши координаты,
Есть ли план или намерение
Есть ли формула вашего собственного счастья.
От практического, которая любит: чай или кофе,
длинные ночные разговоры или тишина пирога,
Как испытывает холодные утра
И требуется ли ваше признание.
И вы ждете длинных списков:
Пропущенные трамваи, ночь возвращается и ходит пешком,
Безупортивные билеты и подписки, туристические магниты и открыты,
Плакаты любимых групп и совместных молитв, телефонных аккаунтов, история соответствия.
И тогда она скажет, что она больше не влияет на ваши стихи,
Не волнуйтесь сумеречными и не начинаем садиться в маленькие вина,
сказал бы, что ваша вина в этом не
И это касается, и ваш голос не действует на него,
И пока трамвай собирается на трек,
Вы осторожно поймаете ее взглядом,
Замедлить разум,
достичь того, что
Мы также делаем это в то, что вы верите, с другими остаются холодными зверими,
В этом нет вины, он придет на следующую остановку,
Это пройдет мимо изображений и предательства, синяки и шрамы,
Он пройдет все, чтобы больше не храниться в храмах.
Она сохранит гордость, чтобы никогда не встряхнуть чужие пороги,
У нее нет времени на вас, у вас нет времени на это круто.
Вы всегда заставляете себя забыть дорогу,
В конце концов, как весь приличный поэт, вы исчезните утром.