Я не знав, куди йти,
Я не чув, я не бачив.
Від стіни – до стіни,
Але йшов я на вдачу.
І я був, там де ти,
Але знов й знов невчасно,
Залишались сліди
Нестійкі, невиразні..
Приспів:
Ледве чути дзвін…
Де він?
Як же?..
Я ніколи не згинав колін!
Як незваний блукар
Я з’являвся усюди,
Але скрізь був пліткар –
Словам вірують люди,
І я вірив за двох,
Я схилявся додолу,
Непохитним свій крок
Я не бачив ніколи.
Я не знал , куда идти ,
Я не слышал, я не видел.
От стены - к стене ,
Но шел я на удачу .
И я был , там где ты ,
Но опять и опять не вовремя ,
оставались следы
Неустойчивы, смутные ..
припев:
Чуть слышен звон ...
Где он ?
Как же ? ..
Я никогда не сгибал колен!
Как незваный блукар
Я появлялся всюду,
Но везде был сплетник -
Словам верующих люди ,
И я верил за двоих,
Я склонялся к земле ,
Непоколебимым свой шаг
Я не видел никогда.