Чужої мови я не знаю,
А чи на світі є чужа?
Та лиш тією заспіваю,
Котрою мати нарекла.
Як не зречешся ти тієї,
Що у колисонці чував,
Душа засвітиться зорею.
Зорю, щоб людям ти віддав.
Приспів:
Колиско моя яворова,
На денці лона твого,
Дитино, колишиться слово,
Начувайся сину його.
Леліймо слово колискове,
Нехай пра-правнукам буде.
Нехай і їх щодень додому
Колиска мамина зове.
Бо там краплина милосердя,
Там доброта гойдає світ
І не остудиться там серце,
Душа прийдешня, маків цвіт.
Приспів. (2)
Від діда прадіда твого,
Зорею буде повік
Священне вкраїнськеє слово,
На тому стоятиме рід.
Чужого языка я не знаю,
А в мире есть чужая?
И лишь той спою,
Которой мать назвала.
Как отречешься ты той,
Что в колисонци слышал,
Душа загорится звездой.
Звезду, чтобы людям ты отдал.
припев:
Колыбель моя яворовая,
На донышке чрева Твоего,
Дитя, колишиться слово,
Берегись сыну его.
Лелеет слово колыбельное,
Пусть пра-правнукам будет.
Пусть и их каждый день домой
Колыбель мамина зовет.
Там капля милосердия,
Там доброта качает мир
И не охладится там сердце,
Душа грядущая, маков цвет.
Припев. (2)
От деда прадеда твоего,
Зарей будет век
Священное вкраинськее слово,
На том стоять род.